Вагітнісь
Які у тебе виникають відчуття,
коли під сердцем носиш ти дитину?
Уже зароджене нове життя,
посіяна лиш маківки зернина.
Мале зернятко, крихітка твоя,
із нетерпінням ти її чекаєш.
У золотій таїться воно млі,
Зерняточко по-троху підростає.
І пам"ятаєш,ту щасливу мить,
у муках ти життя подарувала.
Маленьке щастя тримаєш на руках.
І перше його слово,слово- мама!
2012р.грудень
Додав: luysik67 (24.12.2014)
| Автор: © Людмила
Розміщено на сторінці : Притула Людмила
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2904 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині