Знову осінь стала на порозі,
рік іще один за вітром геть зліта
і серце стискається в надії і тривозі
- А скільки буде їх?! Хто скаже нам? Хто зна?
Та й хто їх буде рахувать ті роки,
що ніби листя, за вітром геть летять,
в далекий край у синяві глибокій,
на чолі залишивши свою печать.
Думи й мрії, щасливі сподівання,
ранки сонячні і тихі вечори,
зелену юність і зрілості вагання,
і пам᾿ятні стежки, що в травах пролягли.
Залишивши дітей нам і онуків,
повагу, посмішки, запас тепла,
погляд очей і добрі ніжні руки
і все хороше, що доля нам дала.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 