Самотня ніч така холодна й довга, А я не знав, що на мене хтось чекає, Пив печаль, в душі молився богу... -- Чому ж тебе у мене тут немає?! Пив печаль, шукав тебе по світу, Серед людей бродив, як та мара... -- Жадана де ти?!... та не мав отвіту Ну скажи.... Де в той час була?!..... А я ходив,.. заглядував у лиця, Хотів пізнати суть і глибину речей, Та... до серця рідного щоб притулиться, Пірнути в глибину усміхнених очей... Та так і не знайшов, зів'яли в вазі квіти, Осталися невипиті бокали терпкого вина, Дощ в шибки таска холодний вітер І на скроні впала осіння сивина... Самотня ніч така холодна й довга,.. Невже й насправді ти мене чекала? А я... так і не з'явився до порогу, Напевно... серцю щось не підказало... 30/01/17
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 997 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
