Ти весняного сонця промінчик, Його зайчик танцює в воді, Ти бурульки палаючий кінчик І пір'їна пташина в гнізді. Ти бурунчик в воді білопінний, Що скаче і в очі сліпить, Віти берез, що не стали ще тінню, Роса, що із стріх капотить. Ти мелодія весняного ранку І пташиних дзвінких голосів, Що відкриваючи двері із ганку, Зустрічаємо клин журавлів. Ти сама, як весна, молода і красива, В тобі стільки надії і чистоти, Віри і світла, і казкової мрії, Коли ти устигла лиш розцвісти? В тобі зріють і ніжність, і ласка, І тайна прадавня жінок-матерів З якої з'явилась чарівної казки, З яких паралельних світів?!...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас