Ти весняного сонця промінчик, Його зайчик танцює в воді, Ти бурульки палаючий кінчик І пір'їна пташина в гнізді. Ти бурунчик в воді білопінний, Що скаче і в очі сліпить, Віти берез, що не стали ще тінню, Роса, що із стріх капотить. Ти мелодія весняного ранку І пташиних дзвінких голосів, Що відкриваючи двері із ганку, Зустрічаємо клин журавлів. Ти сама, як весна, молода і красива, В тобі стільки надії і чистоти, Віри і світла, і казкової мрії, Коли ти устигла лиш розцвісти? В тобі зріють і ніжність, і ласка, І тайна прадавня жінок-матерів З якої з'явилась чарівної казки, З яких паралельних світів?!...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 794 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас