Чорна п'ятниця
Крихке кохання було завжди То ж потрібно берегти Його як кришталеву вазу, Як найбільшу цінність на землі. Але найстрашніш -- розчарування, Коли зникає смисл життя, Як дим зникає любов-кохання І зникає майбуття... Кожен день холодний, сірий, В лице то дощ, то вітер б'є Поржнє серце і душа німіє, І ніби й сонце не встає... Всесвітній день скорботи і печалі Іісуса зрадили і розіп'яли, Упало небо -- чорна п'ятниця Він ніс добро, а ви... не зберегли.... Він ніс любов і злагоду, як воду, А самі ближчі зрадили і продали Та він прщає... і благословля народи Пішов на хрест, щоб вірили й жили...
Додав: poshipelov (14.04.2017)
| Автор: © Глоба Петро
Розміщено на сторінці : Глоба Петро
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1612 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині