У світі всяк буває...
Ох Галино, Ваше серце наче якесь сито все пересіває, все фільтрує, відсіває, хоче щось відмити... Та у світі всяк буває: біле посіріло, почуття гарячі світлі чомусь потьманіли, якось серце обміліло, не може любити, молоде прекрасне тіло зблідло, постаріло, а в душі -- холодна пустка, не хочеться жити, чисте небо посіріло, та що говорити.... Тече все, міняється, і життя і люди, було так, і зостанеться, і після нас так буде... Чому так -- ніхто не знає, лиш думки -пересуди, нудять світом чомусь люди кидаються в блуди, щось шукають, виглядають, а чого -- не знають, від непевності і згуби певно так тікають.... Та нема від того щастя і радості тоже, ходить світом, як примара, боронь мене боже. Його серденька частина в світах заблудилась, ходить, нудить, як дитина, від життя відбилась.... 22.05.2017.
Додав: poshipelov (22.05.2017)
| Автор: © Глоба Петро
Розміщено на сторінці : Глоба Петро
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1777 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя