Колись ступив із вод на сушу, Вийшов з прадавньої ріки… Так ще ніколи свою душу Не опускав в свої роки, Такі короткі, наче шорти, Як схлип короткий в унісон, Розчахнута межа аорти… Життя − неначе дивний сон, Надвечір’я вже… Свіча… Було і в вічності майнуло, Моє замріяне хлопча Вже запорошене минулим… Де ти є? Тих мрій тепло, Життя розвіяло, як вітер, А реалій темне скло Я і сам із серця видер...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
