Колись ступив із вод на сушу, Вийшов з прадавньої ріки… Так ще ніколи свою душу Не опускав в свої роки, Такі короткі, наче шорти, Як схлип короткий в унісон, Розчахнута межа аорти… Життя − неначе дивний сон, Надвечір’я вже… Свіча… Було і в вічності майнуло, Моє замріяне хлопча Вже запорошене минулим… Де ти є? Тих мрій тепло, Життя розвіяло, як вітер, А реалій темне скло Я і сам із серця видер...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
