Ти – мені… Я – тобі… Сто сотень прощ гріхи відпустять Неназваних, на спраглому чолі, Як в Єрусалимі на стіні, Хисткий ковчег під шелест крил Кудись прибуде… В таємний світ оновлених мірил На грані сил, гріха і святості, Крізь піт і сіль, гарячу зім’яту постіль, Піну, хвилі і галактичний пил Без меж, поваги і галантності… Ти − мені… Я --тобі… Сто сотень прощ гріхи відпустять…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1489 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
