Ти – мені… Я – тобі… Сто сотень прощ гріхи відпустять Неназваних, на спраглому чолі, Як в Єрусалимі на стіні, Хисткий ковчег під шелест крил Кудись прибуде… В таємний світ оновлених мірил На грані сил, гріха і святості, Крізь піт і сіль, гарячу зім’яту постіль, Піну, хвилі і галактичний пил Без меж, поваги і галантності… Ти − мені… Я --тобі… Сто сотень прощ гріхи відпустять…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
