ОСІНЬ
Осінь в мене безмежно сумна.
За заплаканим склом вікна
Завивала вітрами холодними,
Зазвучала мотивами модними...
Діставала з душі,аж із дна
Монолог,що давно прихований.
Так давно,що й не снився вже снах...
Осінь в мене,нажаль, сумна...
То сніги то дощі у душі моїй.
Я до болю весни і тепла волію .
Тільки осінь моя не весна...
Слізьми рясно омила сповна
Долю - блудницю божевільную.
Боже! Вільна я! Нащо ж вільна я,
Як на косах вже мертва зима?..
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1029 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
