Осінь у гостях.
До мене в гості осінь завітала,
в мережево одіта і вінок.
На шиї калинові буси мала,
найкраща і поважніша з жінок.
Її духмяним чаєм пригощала
і про життя розмову повела.
Вона ж сиділа тихо і мовчала,
а ще дарунків кошик принесла.
Я ті дарунки всі порозкладала,
і яблука, і груші й виноград.
Як дякувать вже осені не знала,
так щедро уродив наш старий сад.
Вона ще зовсім трішки посиділа
і тихо вийшла ген аж за поріг.
За нею слідом мжичка моросіла
й густий туман подвір'ям тихо ліг.
Додав: 0970006586 (29.11.2017)
| Автор: © Лариса Василишина
Розміщено на сторінці : Василишина Лариса
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1970 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.