Чт, 21.11.2024, 17:32
Меню сайту
Категорії каталогу
Вірші про осінь [463]
Вірші про весну [289]
Вірші про зиму [267]
Вірші про літо [160]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Пора року категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про осінь
 

А ВІН СТОЯВ ЗАКОХАНИЙ У ОСІНЬ (Зі збірки "Менеживо душі")

А  він  у  Осінь  закохався  сонцелику,
у  злото  кіс  її,  туман  сумних  очей
у  вдачу  непросту,  і    трохи  дику,
тендітний  трем  оголених  плечей.
 "Ти  змерзла...  дай  зігрію  ноги  босі,
до  серця  пригорнись,  ти  геть  тремтиш...”
"О,  легіню,  -  сказала  тихо  Осінь,  -
залиш  мене  -  себе  занапастиш...
Мене  кохати,  то  кохати  тугу,
то  приректи  себе  на  вічний  сум  -  
сьогодні  я  така,  а  завтра  —  друга...
Розтану  наче  дим,  як  вітру  шум.
Проллюсь  дощем  у  почуття  гарячі  -
схолонеш  ти,  і  серце  розіб'єш...
Ти  п'єш  кохання,  а  воно    незряче,
доп'єш  до  дна  —  отрути  відіп'єш...
Бо  зникну  я,  мов  сонце  поміж  хмари,
як  паморозь  із  трав  у  день  ясний,
не  я  тобі,  мій  легіню,  до  пари,
забудь  мене,  журавоньку  сумний.
Я  змушена  піти...  тебе  покину  -
Срібноволоса  дівчина-зима,
сестра  моя,  прийде  мені  на  зміну...
Укриє  кригою  тебе  вона..."

А  він  стояв,  закоханий  у  осінь,
очима  пив    сумні  її  вуста,  
бажав  зігріти    ніжки  її  босі...
"О,  Осінь  сонцелика,  золота...”

Додав: Адель (28.11.2012) | Автор: © Адель Станіславська
 
Розміщено на сторінці: Федорів Олександра, Вірші про осінь

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2377 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 19
avatar
1 metman17L • 22:37, 28.11.2012 [Лінк на твір]
Напевно легінь мав би відповісти на пропозицію зустрітися з сестрою -зимою словами відомої української пісні:

А я з сестрою всю ніч простою,
Не та розмова, що із тобою.
Не та розмова, не тії слова,
Не біле личко, не чорні брова.


:)

Сподобався цей ностальгічний сум.
Шляхетний стиль письма ...
Дуже легко читається.
Єдине місце спотикання:

"Ти п'єш кохання, а воно незряче,
доп'єш до дна — отрути відіп'єш..."

Багато "п'єш"
avatar
3 Адель • 22:41, 28.11.2012 [Лінк на твір]
Так, пане Василю, Ви праві. Я свідомо залишила все саме так. :)
Дякую за теплий відгук!
avatar
5 metman17L • 22:53, 28.11.2012 [Лінк на твір]
То Ви - така. :)
avatar
10 Адель • 23:28, 28.11.2012 [Лінк на твір]
Що саме мається на увазі? :)
avatar
11 metman17L • 23:37, 28.11.2012 [Лінк на твір]
"свідомо залишати все саме так" :)
avatar
13 Адель • 23:43, 28.11.2012 [Лінк на твір]
Маю слабкість залишатися собою, це вірно... :)
avatar
15 metman17L • 23:52, 28.11.2012 [Лінк на твір]
В наших слабкостях, буває, і вияв сили.
avatar
2 Asedo1949 • 22:40, 28.11.2012 [Лінк на твір]
Браво, браво! То вже не вірш, а ціла балада чи казка, яка приємно тривожить своїми образами, особливо сподобалося закінчення. 55555
avatar
4 Адель • 22:44, 28.11.2012 [Лінк на твір]
Дякую щиро, пані Катерино! Рада такому теплому відгуку! :)
avatar
6 Abigel • 22:59, 28.11.2012 [Лінк на твір]
Кохання так часто не боїться жодних небезпек чи труднощів... А хто то він?
avatar
8 Адель • 23:26, 28.11.2012 [Лінк на твір]
Хто він? Легінь. Ліричний герой, плід моєї уяви. :)
Дякую!
avatar
12 Abigel • 23:40, 28.11.2012 [Лінк на твір]
Життєвий образ ліричного героя! А я була припустила, що, може, він - то символ якийсь... І осінь достойна любові... А як інакше? :)
avatar
14 Адель • 23:49, 28.11.2012 [Лінк на твір]
Цей вірш був навіяний рядками іншої авторки, а саме:
Дозвольте закохати Вас... у осінь.
Вона стоїть одна на бережку
Край озера, де серце потай просить
До літа хоч би кладочку хитку.
Олеся Овчар
avatar
7 malovana • 23:09, 28.11.2012 [Лінк на твір]
гарно)) 55555
avatar
9 Адель • 23:27, 28.11.2012 [Лінк на твір]
Дякую! :)
avatar
16 Roksa • 08:03, 29.11.2012 [Лінк на твір]
Справді, баладно...мені навіть трохи лісовою піснею повіяло, любов"ю Лукашевою.Гарно, Аделю! yes
avatar
17 Oksanka • 09:47, 29.11.2012 [Лінк на твір]
"О, Осінь сонцелика, золота...” 55555 hands
avatar
Приєднуюсь до попередніх коментарів про те,що вірш довподоби і мені. 55555 up plus1
avatar
19 oduvan4ik • 12:10, 29.11.2012 [Лінк на твір]
Зворушлива історія кохання...А хіба в цю сонцелику чарівницю не закохаєшся?Прекрасна балада! up 55555 flowers-3


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz