Золотом по листу пише до нас осінь По розлогих кронах кленів і беріз, На яких вже сіла імла срібнороса. А грибів... Їх можеш назбирати віз...
Листя золотаве кида по дорогах, Ніби вистеляє пишні килими, А жовтневе сонце всі листи від Бога Одягає в правду – вже близько зими.
Вкриє незабаром все білим обрусом Добра зимна - пані, що спішить до нас. Покладе ледові мости на всіх руслах... На віконних шибах розпише вітраж... Всім вечірній вітер забринить на гуслях Тиху серенаду… відпочити час.
Пане Василю, сподобалось!!! Дозволю собі запропонувати правки до Вашої пісні. Так рядок "Одягає в правду – вже близько зими" я б зробила ось як: Одягає в правду - близько до зими. А "Вкриє незабаром все білим обрусом" так: "Вкриє незабаром білим все обрусом". Порушуємо порядок слів, зате робимо правомірний наголос....
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Пане Іване, час і нині то повзе, то біжить, то летить, як і ця бувальщина, яка вже давно вилетіла за межі Чумацького Шляху, бо як не дивно, час має властивість змінюватись
Asedo1949: Дуже важкі рядки. Серце огортає туга за таких ось героїв. А скільки їх вже лежить в нашій змученій горем, але нескореній землі, та водночас велика гордість розпирає груди