Ховаю в жменьку мрію обігріту, В промінні сонця ніжиться рука... Чи не мені натрусиш того цвіту, Моя весняна повене п'янка?
І на душі так стане росянисто, Так завесніє радість у думках!.. Розсипле ранок перлами намисто, Заструменіє сонце по гілках.
І розгойдає яблуні ще сонні Грайливий вітер подихом гірським, Шовковий день на білім підвіконні Розсипле мрій достиглі колоски.
Знайомі кроки скрипнуть за дверима, У груди вдарить лІтепло хмільне І хтось привітний з карими очима Мене до серця свого пригорне...
|