будеш дивитись на трави,
згадувать їх імена-
все проліта, промина.
тільки слова гірко-рідні,
що їх навчили дитям,
терпко-солодкі, погідні,
ні, ті не підудь на злам.
травʼяно-подорожні,
нагідново-румʼянкові,
і перцево-почечуйні,
мʼятові й такі кульбабні,
полинові, калинові,
десь побачені у Львові,
у Дрогобичі почуті,
підслухані у маршрутці,
і- грабові, і - дубові,
і- кленові, й -медо-липні,
що квітуть мовчки у квітні,
й ягодять надщедро в липні,
що у серпні достигають
й вереском наводять сум,
ті слова, що повні дум.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 251 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Мені сподобався ваш вірш щирістю, відвертістю. Але маю сказати, що на старості років, попри всі негаразди, які в мене бувають, мені не вистачає лише одного: життя без війни у цій країні.
та
у Вас