Ми
маїм бокобороди,
брови,
деякі- буроди,
маїм бріх абу жулудок-
ціли тіло-
ше й- чуло`,
маїм вочі,
вуха, ніс,
шу давно всім підріс,
гулуву, вулося, писок,
а в нім- ясна,
а ше- варґи,
і всі маїм ми карки`,
і кістки і косьці-
і ше- троха злосьці,
маїм крижі і хрибет,
і - куліна, і - локті,
маїм мнязи, литки,
ноги,
а всиредині- кров,
маїм груди, руки, пальці,
як всі мают італьянці,
маїм пальці на нугах,
пʼястуки і нирки,
маїм ніхті, пупиреки,
хлопи мают пуц...а,
всі маїм зади, гузиці,
хтось маї цицки,
маїм всі ми пʼястуки,
маїм пʼяти,
плечі, ключи,
баби мают пич...и,
а всі разом маїм личка,
в писку маїм піднибіня,
хтось маї малий піддупок,
а всі маїм черип,
рамена чи плечі-
хто зі старих чи- з малечі,
маїм серци, маїм шкіру,
а в душі- дувіру,
маїм ше підошви
і худала,
маїм пуяси, твари, лиця, ґамби,
маїм вуха
для слуху,
маїм стегна, груби мнясо,
вaрги, хлопи- баюси,
печінку і ребра-
всьо то, шо би треба.
маїм жили,
шуби-смо жили,
жили і рубили,
маїм зуби і шиї,
шу їх шудня миїм.
всьо то маїм,
шу - і ви,
бу ми- люди-
най нам всім добри буди!
Їван Питришин
|