Таисия Цыбульская

Сонечко котилось,
Росою умилось,
Усміхнулось,засміялось,
Лоскоту злякалось.

Хмарка пролітала,
Та й залоскотала,
Разом засміялись,
Дощиком вмивались.

Дощик накрапає,
Квіточки вмиває,
Розсипає роси
На квітучі коси.

Бешкетливий дощик
Намочив нам горщик,
Кішка утікала,
Хвостик рятувала.

Дощик лиш сміється,
Доріжкою в"ється,
У саду гуляє,
Вишні поливає.

Сонце не журилось,
Слідом покотилось,
Упіймало дощика,
Висушило горщика.

Літо гуляє,квіти збирає,
Бджолам завзятим допомагає.

Квіти пахучі літо зігріє,
Травами в полі зазеленіє.

Трави шовкові,соком налиті,
Щось шепотіли небесній блакиті.

Літо босоніж травами ходить,
Саду й городу нашому годить.

Буде на осінь жито й пшениця,
Кріп і цибуля,й всяка пашниця.

Разом до саду скоро підемо,
Яблука й груші в кошик зберемо.

Буде варення,будуть компоти,
Дружно ставаймо всі до роботи.

Весело разом нам працювати,
Втомимось - будем відпочивати.

Підемо всі до блакитної річки,
Вмиємо руки,вмиємо щічки.

Сонце у небі нам усміхалось,
З хмаркою в хованки весело гралось.

Тая Цибульська

Бігло полем мишеня,
І зустріло кошеня.
Один одного злякались,
Під листочками сховались.

-Що за звір?Великі вуха!
Мабуть добре ними слуха.
Шерсті цілий кілограм!
Мабуть тепло йому там.

Треба якось подивиться,
Що це за пухнаста птиця!
З-під листочка визирає,
І на звіра поглядає.

Кошеня й собі мудрує,
Що за звір його чатує?
Наче грудка,а з хвостом,
Причаїлось під листком.

Так до вечора й сиділи б,
Якби мами не наспіли,
І забрали діточок
Під теплесенький бочок.

Тая Цибульська

Я дістану олівці,
Кольорові малювці,
Білий аркуш розфарбую,
Все на світі намалюю.

Ось на небі світить сонце,
Ось будинок і віконце,
Сад,дорога і млинок,
І пшеничний колобок.

Ось сидить руда лисиця,
Ось росте смачна суниця,
А над нею хмарка синя,
А в городі жовта диня.

А на полі гарні квіти,
Їх в вінки збирають діти.
Ось обіда сірий зайчик,
Хлібчика знайшов окрайчик.

Ось машина є для тата,
М"яч великий є для брата,
Є цукерки для матусі,
Круглий коржик для бабусі.

Ой! Зламався олівець!
Все одно я молодець!
Добре все розфарбувала,
І матусі показала.

На стіні висить малюнок,
Це від мене подарунок.
Розбирала вся сім"я,
Що ж намалювала я!

Тая Цибульська

Осінь стежкою блукала,
Щедро листя розсипала,
Малювала,розкладала,
В літа кольорів прохала:

- Літо щедре,не жалкуй,
Фарби теплі подаруй!
Літо стиха засміялось,
І проханню дивувалось:

- Ще такого не було,
Літо восени прийшло!
Ну та добре,подарую,
Навіть дещо розфарбую.

Постарались дві сестриці!
На березі і осиці
Жовті плями,і руді,
І червоні,й золоті.

Ліс увесь розфарбували,
Навіть сонце здивували!
Стала осінь веселкова,
Різнобарвна,кольорова!

Таїсія Цибульська

За гОрами високими,
Долинами широкими,
Де живе вишневий рід,
Квітне місто Садоцвіт!

Там ростуть вишнята-діти,
Там цвітуть пахучі квіти,
Там барвистий небокрай,
Це чарівний,дивний край!

Править містом Садоцвіт
Дуже мудрий Вишньодід.
Молодь усьому навчає,
Навіть витівки прощає.

Вишньомама й Вишньотато
Новий день зустрінуть радо,
А весела дітлашня,
Непосида-комашня,

Вже портфелики збирає,
В Вишньошколі час не гає!
Щоб усе на світі знати
Треба добре працювати!

Там - де дружба,там - де сміх,
Лінуватись - просто гріх!
І тому,вже сотні літ,
Розквіта вишневий цвіт!

Таїсія Цибульська

Жаба кумкає в болоті:
"Журавель тут на роботі!
В жабуринні заховаюсь,
Журавля я не злякаюсь!"
Жук над Жабою літав,
Журавля журити став:
"Жу-жу-жу!Жу-жу-жу!
З журавлями не дружу!"
Журавель болотом ходить,
В жабуринні Жабу ловить.
Жаба вже про те дізнала,
І надовго замовчала!
З Журавлем у жмурки грати -
Собі шкоди завдавати!

Таїсія Цибульська

Крук на дереві сидить,
Курці з дерева кричить:
"Я ширяю на просторі!
Ти весь вік живеш в неволі!
В хмарах пролітаю я!
Царська доля це моя!"
Курка крУку відказала:
"Головне,щоб не пропала!
В бур'яні знайду травинку,
А в пилюці ще й зернинку,
А в холодну,зимню пору,
Заховаюсь у комору,
Хоч у хмарах не літаю,
Зате голоду не знаю!"

Таїсія Цибульська

Тигр відром дістав з криниці
Холодненької водиці.
Воду тигр поставив гріти,
Хоче юшки наварити.

Та смачненького не зробиш,
Якщо риби не наловиш!
Треба тигру йти до річки.
Поряд там росли порічки.

Тих порічок цілі жмені
Назбирав тигр у кишені.
Радісний прийшов до річки,
Бо смачні були порічки.

Хоч і добре,але мало!
Риби все ж не вистачало!
Тигр на березі сидить,
Рибу він прийшов ловить.

Риба з тигра дивувалась,
Риба з тигра насміхалась:
"Як він буде нас ловить?
Тигр без вудочки сидить!"

Таїсія Цибульська

Що це діється навкруг?
Золотим став ліс і луг,
Дощ холодний мряче з неба,
Наче так йому і треба!

Вітер всіх загнав до хати!
Як тепер піти гуляти?
Хмарка раз і хмарка два,
Парасолька нас схова!

Осінь по стежках гуляє,
Осінь яблука збирає.
Раз листок і два листок,
Теплий кіт шука куток.

Вересень - готуй книжки,
Жовтень - з яблук пиріжки,
Листопад - берем лопати
Листя з двору прибирати.

Хмарки сірі - це один!
В кучугурі з листя - тин.
Дощ холодний - це вже два!
Закінчилися жнива.

Три - ведмідь лягає спати,
Буде сни медові мати!
А чотири - це гарбуз
Жовтим боком в землю вгруз!

П'ять - калюжі серед двору!
Кіт сховався у комору.
Шість - їжак в кублі вже спить.
Шпак у теплий край летить.

Чобітки нові - це сім!
Не страшні калюжі їм!
Вісім - це гарячий чай.
Теплий шарф не забувай!

Дев'ять - холод на порозі,
Грудень-бо уже в дорозі!
Десять - листя вже нема,
Бо прийшла уже зима!

Таїсія Цибульська

Зима рахує кроки:
- Не відала мороки!
Це ж треба! Обіцяти
Всі кроки рахувати!

Грудень - рік кінчається,
НОвий починається.
Січень - подарунків віз
Діткам Дід Мороз приніс!

Лютий - тут уже не гайся,
Потепліше одягайся!
Рахувати я скінчИла,
Місяці всі полічила!

Скільки можна рахувати,
Час уже відпочивати!
Осінь каже:"Геть із хати!
Нумо знову починати!"

Хитро осінь посміхалась:
"Ти ж сама пообіцялась!"
"Це,один,- зима рахує,
Й морозцем усіх частує,

- А тепер ось буде два,
В дуба шапка снігова!
Наступає третій крок,
На березі сто сорок!

А чотири - в заметілі
Всі дерева стали білі!
П'ять - це теплі рукавички!
Шість - на гілочці синички!

Сім - це баба снігова,
Величезна голова,
Витріщається на всіх,
Ну не баба,просто сміх!

Вісім - це хурделиця!
Дев'ять - ожеледиця!
А десятий - йду до хати!
Досить кроки рахувати!"

Таїсія Цибульська

Хочеш вір,а хочеш ні,
Їхав Лицар на коні.
Їхав друзів виручати,
З Інтернету визволяти!

У всесвітній павутині,
Наче горщики на тині,
Головами вниз висять,
Ельфів штук із двадцять п"ять!

"Та чи ви не подуріли?!
Подивіться,як змарніли!
На волоссі павутина!
Пропаде без вас долина!

Де той Лихо-Чародій?!
Викликаю на двобій!"
Обійшов усе село,
А його як не було!

Так злякався Лиходій,
Що в кареті золотій,
Геть подався із долини,
І забув свої машини.

Ельфи Лицаря вітають,
З павутини виповзають.
"Що ми будемо робити?!
Як без Інтернету жити"

Лицар каже без вагання:
"Є у мене побажання.
Щоб у всьому був порядок
Треба мати розпорядок!

Час для сну,і час гуляти,
Час в долині працювати,
Час вірші творить поету,
Час зайти до Інтернету!"

І з тих пір у тій долині
Не висять у павутині!
Знають - всьому є свій час,
І навчають цього нас!