|
Вірші про війну
| |
virchi
♂
| Date: Чт, 28.08.2014, 10:32 | Message # 46 |
| Михайло Десна
АТО
Б'є артилерія, танки катаються... "Хто на чім знається?" - хлопці питаються. Б'є артилерія, танки катаються; танки катаються; танки катаються...
Не генералами мир здобувається. Куля чіпляється - нас не цурається. Не генералами мир здобувається; мир здобувається; мир здобувається...
Люди з ресурсами - Бог в екіпажі є. Істинно важелі! Мужність не зраджує. Люди з ресурсами - Бог в екіпажі є; Бог в екіпажі є; Бог в екіпажі є...
Мати.* Рівняймося! Мир здобувається. "Хто на чім знається?" - хлопці питаються. Мати! Рівняймося!!! Мир здобувається; мир здобувається; мир здобувається...
5.07.2014
* - патріотичного змісту національний відеоролик "Рівняння на Маму!"
Attachment:
6847972.jpg
(105.4 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?
|
|
|
|
natalka7474
♀
| Date: Чт, 28.08.2014, 10:49 | Message # 47 |
| Знайшла в інтернеті цю світлину і статтю.Перечитала. Народився такий вірш, бо солдат підвласний приказу, часом обманним командам. Часто солдати самі не знають, куди і чому йдуть.Росія дуже погано поступає, що по людськи не хоронить солдат, павших у цій війні. Вони також чиїсь діти, чоловіки, батьки...Я розумію,що цей вірш сможе визвати і негативні відгуки, але він вже написаний.....
"Он был сыном, возможно, отцом и мужем. Он мог посадить дерево и построить дом. Настоящий. Со смехом и шутками. С друзьями и любимой. С душевными застольями, где песни, запотевшая водочка да мочёные яблоки из подросшего сада. Он мог быть писателем, водителем, шахтёром. Да неважно. Главное, что он мог быть.А теперь у него ни имени, ни родни. Один лишь номер."
Неизвестному русскому солдату !
Неизвестный солдат номер девять, Похоронен в далёких полях, Даже имени нет, страшно верить, Только цифры висят на крестах.
Неизвестный солдат номер девять, Что толкнуло тебя против нас? Может были обещаны деньги? Ну а может быть это приказ?
Неизвестный солдат номер девять, А хоть знал ты,на что ты идёшь? Ты командам бандитским поверил, Да не думал,что в вечность уйдёшь.
Неизвестный солдат номер девять, Как же звали при жизни тебя? Может Ваней, а может Сергеем? И была ли семья у тебя?
Неизвестный солдат номер девять, Как родным твоё тело искать? Мать от горя давно поседела , У отца стало сердце сдавать.
Неизвестный солдат номер девять, Ну скажи, разве я тебе враг ? Иль поверил ты общему бреду Что меня было нужно спасать?
Неизвестный солдат номер девять, Разве думал ты, знал бы тогда, Что Твоею теперь уж навеки Украинская станет земля.
Неизвестный солдат номер девять, Я молюсь за тебя каждый день, За Никит, Валентинов, Андреев, Пусть вам пухом , ребята ,земля.
Неизвестный солдат номер девять, За кого свою жизнь положил? А в награду табличку и “девять” Вот и всё, что себе заслужил?
Неизвестный солдат номер девять, Безымянный и брошен в полях, Нет ни дат ни имён. Страшно верить! Только цифры висят на крестах.
24.08.2014р.Н.Хаммоуда
Attachment:
9493973.jpg
(42.6 Kb)
У всьому світі хай спокійно діти сплять, І хай не будять їх ні танки, ні гармати, Хай їх оточує любов і благодать, А поруч з ними завжди будуть мама й тато. © 2014 Н. Хаммоуда
|
|
|
|
virchi
♂
| Date: Чт, 28.08.2014, 23:24 | Message # 48 |
| Пані Наталю, усе правильно. Переконаний, що більшість російських солдат одурманені кремлівською пропагандою. Їм розвидниться, але для більшості буде пізно. Дякую, за публікацію!
... Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?
|
|
|
|
natalka7474
♀
| Date: Пт, 29.08.2014, 11:23 | Message # 49 |
|
автор-ЛЮДМИЛА ЛЄГОСТАЄВА. Знайшла вірш у інтернеті. Зачепив у саме серце.
" ... На місячній доріжці зустрілись дві душі, Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ. Одна – душа солдата, загиблого в бою, А інша – немовляти, народжена в Раю. І так би розминулись… але душа бійця На іншу обернулась: знайоме щось з лиця. Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій! А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?»
Душа же немовляти була як чистий сніг: «Мене чекає мати, аби я вчасно встиг… Казав Господь, Галина - таке її ім’я, Ось-ось народить сина, а син її – то я! Мене на Землю жити господь благословив, Я маю народитись… ти вже там пожив?» - Так у бійця спитало майбутнє немовля (Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)
А той боєць «Галина» повторював ім’я … Та це ж його дружина чекала немовля. Сплили перед очима щасливі ті роки: Як він , ще був хлопчина й просив її руки… Весілля і навчання, І пристрасті потік… Він всі її бажання виконував, як міг. Усе було чудово: вагітність – добрий знак! І взяв він з жінки слово, що родиться козак! А потім…сум в родині... в країну зло прийшло. Галини очі сині зробилися мов скло. «Не йди – вона просила – Бо смерть гуляє там., Скількох вже покосила, та їй тебе – не дам!» Та він своїй дружині сказав приблизно так: «Як друзів я покину, який же я козак? Як гляну в очі сину, що з’явиться в цей рік? Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?»
Поцілував Галину і рушив на війну… А потім..постріл в спину.. і запах полину….
Згадав боєць те стрімко й до немовля сказав: «Ти бережи Галинку що краща буде з мам. Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів. Та буду я невпинно з тобою з перших днів! Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш, А все що буде треба в житті ти сам знайдеш. Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя А я прикрию спину тобі із небуття» На місячній доріжці невпинний душ потік: Одні – до Бога пішки, хтось – в протилежний бік.
Народжуються діти, в воєнний час страшний, І щоб їх захистити хтось винен йти у бій. Але допоки в серці в жіночому любов, Життя не перерветься, відроджуючись знов!
Attachment:
2146881.jpg
(30.1 Kb)
У всьому світі хай спокійно діти сплять, І хай не будять їх ні танки, ні гармати, Хай їх оточує любов і благодать, А поруч з ними завжди будуть мама й тато. © 2014 Н. Хаммоуда
Post edited by natalka7474 - Пт, 29.08.2014, 13:44 |
|
|
|
natalka7474
♀
| Date: Пт, 29.08.2014, 13:46 | Message # 50 |
|
У АТО стільки вже погинуло солдат, Все більш зеркал в хатах вриваються рядном, Нам став гірким колись солодкий “шоколад”, Ті обіцянки, що у горлі вже клубком.
У АТО гинуть наші діти кожен день, А ми щодня свої хоронимо серця. Вже вуха змучені від байок і пісень, Тим часом кров плине рікою без кінця.
У АТО гинемо усі ми день за днем, І помираючи ми вірим у життя, А смерть іде із гордо піднятим мечем, І не питаючи рубає із плеча...
Н.Хаммоуда. 03.08.2014
Attachment:
5805160.jpg
(137.2 Kb)
У всьому світі хай спокійно діти сплять, І хай не будять їх ні танки, ні гармати, Хай їх оточує любов і благодать, А поруч з ними завжди будуть мама й тато. © 2014 Н. Хаммоуда
Post edited by natalka7474 - Пт, 29.08.2014, 13:56 |
|
|
|
natalka7474
♀
| Date: Пт, 29.08.2014, 13:48 | Message # 51 |
| У місті Пяченца(Італія) відбулася спільна різноконфесійна і різнорелігійна молитва "За дітей війни". Були присутні більш 500 чоловік. Незважаючи на різні віроспловідання, молилися разом.Дітям України й Палестини...
Я вже ніколи не піду до школи, Мене не збудить мати не зорі, Світанки не зустріну вже ніколи, Не буду гратись з друзями в дворі.
Мене не поцілує на ніч тато, І м”яч мені не купить вже дідусь, Я не зумію більше посміхатись І темноти вже також не боюсь.
Я вже не чую ні страху ні болю, Хоч знов бомбить щоночі лютий кат. Я бачу, плаче матінка за мною, І посивів від горя менший брат.
Не стану я ніколи вже солдатом, Ні лікарем, як мріяв я завжди, Між зорями мені вже не літати, Бо вже мені до них не дорости.
Мене нема тепер уже між вами, Мене збудила куля на зорі, І я , мов птах, злетів увись, за хмари, І влився в журавлинії ключі.
За хмари звуки вистрілів лунають, Від горя десь сивіють знов батьки, На небо нові янголи злітають, Назавжди залишаючись дітьми....
N.Hammouda 02-08-2014
Attachment:
5164676.jpg
(39.2 Kb)
У всьому світі хай спокійно діти сплять, І хай не будять їх ні танки, ні гармати, Хай їх оточує любов і благодать, А поруч з ними завжди будуть мама й тато. © 2014 Н. Хаммоуда
Post edited by natalka7474 - Пт, 29.08.2014, 13:56 |
|
|
|
natalka7474
♀
| Date: Пт, 29.08.2014, 13:50 | Message # 52 |
|
Реальне кіно.
Вкраїнська молодь вже не дивиться Вандама, У нас реальний , вітчизняний фільм іде, Над серіалом тим ридають гірко мами, І кожна серія у головах гуде.
Не забуваються ні ролі, ні герої, І “режисерів” проклинаємо щодня, Вони без дозволу усім роздали ролі, Тут бойовик іде під назвою “Війна”.
А “глядачі” стоять у черзі по білети, Хто ще за гривню, ну а хто вже й за рублі, Там, на “екрані” рвуться бомби і ракети, І так щодня, і знову серії нові.
Коли ж фінал? А чи буде кінець щасливим? І хто живим додому вернеться з війни? Чи ще побачить мати в кадрі очі сина? Останню серію придумуємо ми...
02.08.2014 © Н.Хаммоуда
Attachment:
6995877.jpg
(115.8 Kb)
У всьому світі хай спокійно діти сплять, І хай не будять їх ні танки, ні гармати, Хай їх оточує любов і благодать, А поруч з ними завжди будуть мама й тато. © 2014 Н. Хаммоуда
Post edited by natalka7474 - Пт, 29.08.2014, 13:51 |
|
|
|
virchi
♂
| Date: Вт, 02.09.2014, 16:25 | Message # 53 |
| Дякую, пані Наталю, що поділилися творами з читачами форуму.
... Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?
|
|
|
|
kobylyakov
♂
| Date: Сб, 06.09.2014, 13:04 | Message # 54 |
|
Коли до влади прийде той, хто любить свій народ, свою Батьківщину більше ніж гроші - тоді настане мир та спокій в нашій Державі. Олександр Кобиляков.
|
|
|
|
kobylyakov
♂
| Date: Сб, 06.09.2014, 13:04 | Message # 55 |
|
Коли до влади прийде той, хто любить свій народ, свою Батьківщину більше ніж гроші - тоді настане мир та спокій в нашій Державі. Олександр Кобиляков.
|
|
|
|
virchi
♂
| Date: Вт, 09.09.2014, 15:35 | Message # 56 |
| Мельничук Орися
За стільки років незалежності, До волі звикли, мов птахи, До неба синьої безмежності, До висоти... А зараз прагнуть нас скорити, Відрізать крила у душі. Та нам без волі не прожити, А ми без неї не живі... Здається світ відрікся нас, Мов прокажені ми для всіх. І не вчухає шквал образ, Зі сходу знов зловісний сміх. І ніби, все вже,обірвалось- Надія,віра і любов... Лише душа не наліталась І проситься до неба знов! Лише ковток,благаю,волі У синьо-жовті небеса. Я іншої не хочу долі... Я УКРАЇНКА!!! І я жива...
23.08.2014
vk.com/revolitoner
Attachment:
6577727.jpg
(83.7 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?
|
|
|
|
virchi
♂
| Date: Вт, 09.09.2014, 15:38 | Message # 57 |
| Ю. Миргородська
Очі шукають жовто - блакитне і вишиванки всіяні маками... чутно мені замість "спасибо" наше відверте "дякую"
щастя є щастя. радість є радість. хоч який сенс в ці слова не вклади. щастя сьогодні...живими зостатись! бо в Україні щастя - це мир!
Attachment:
2744938.jpg
(41.1 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?
|
|
|
|
virchi
♂
| Date: Вт, 09.09.2014, 15:41 | Message # 58 |
| Роман Кахович
Полетіла куля за серпанок, Звила в серці легеня гнізде'чко. Не вдягати більше вишиванок, Не ходити парубком в місте'чку.
Задощила днина без потреби, Матір, як верба, схилила віти. Плач дівчино, плач, бо разом з небом, Плачуть не народженні ще діти.
Стану у мовчанні на хвилину, Не згадавши радість цьогорічну; Молодість лягла у домовину, В коси заплела печалі стрічку.
vk.com/id100921673
Attachment:
7216833.jpg
(6.5 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?
|
|
|
|
virchi
♂
| Date: Вт, 09.09.2014, 15:44 | Message # 59 |
| Роман Кахович
Згадай мене
Я кожен день на полі битви Шукаю правду прописну, Згадай мене в своїй молитві Коли збираєшся до сну.
Вона додасть мені надії - За що вмираю та служу, Вона теплом мене зігріє У ніч холодну та чужу.
Вона на заздрість кожній зірці Зів'ється полум'ям сердець А би я бачив, що в домівці Горить завітний каганець.
Вона розвіє смуток ночі І забереться геть війна, А я побачу твої очі В далекій темряві вікна.
vk.com/id100921673
Attachment:
9203853.jpg
(40.9 Kb)
·
4248491.jpg
(107.6 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?
|
|
|
|
virchi
♂
| Date: Вт, 09.09.2014, 16:43 | Message # 60 |
| Роман Кахович
Лікує рани мирний Карачун, Оплакує Волинь своїх героїв. Огидно на душі, тому й мовчу Напевно слів скінчилися набої;
Якщо ти йдеш - то більше не вертайсь! Вдогін кричу, невихованій Музі… Зневірою на серці - Іловайськ: Останній крах надії та ілюзій.
Attachment:
4659354.jpg
(25.5 Kb)
... Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
|
|