|
|
ВІРШІ ПРО КОХАННЯ. СТИХИ О ЛЮБВИ.
| |
| iv-ann
♂
| Date: Сб, 18.04.2015, 19:02 | Message # 61 |
|
| Кохання – ідеал , любов –як правда для душі
ДАНТЕ АЛІГІЄРІ
З КНИЖКИ « VITA NOVA»
16
Хто в гроні дів мою угледить панну , --
Побачить вроди чистий ідеал .
Возношу богу похвалу похвал ,
Коли бодай здаля на неї гляну .
Вона розбуджує печалі шану .
Високих почувань святий хорал ;
Зарозумілості крикливий шал
В покору перетворює рахманну .
Їй не потрібна слава голосна !
Мов нагороду , ласку поважання
Всім за смиренність воздає вона .
Благословенні помилли й діяння
Краси ! Хто серцем дух її спізна ,
Той буде завжди снити про Кохання .
Любов – життя предтеча
І смерті – спадок
Творінь – зачаток
Душі – свічадо
ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
|
| iv-ann
♂
| Date: Сб, 18.04.2015, 19:03 | Message # 62 |
|
| Любов не словом промовляє , а почуттями від душі .
ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА
З КНИЖКИ
«НА ЖИТТЯ МАДОННИ ЛАУРИ»
2
Щоб тішитися помстою й карати
За тисячі образ , бере свій лук
Амур , подібний до підступних злюк ,
Що крадькома вичікують розплати .
В очах і в серці захисні загати
Я збудував з чеснот і з їх сполук ,
Та вибито щира ударом з рук ,
І вже нема куди від стріл тікати .
Збентежена цим нападом швидким ,
Душа моя не мала часу й змоги
Знов захистом озброїтись міцним .
Не можуть навіть камяні чертоги
Сховати від страждання серце вбоге
Від муки , що живе у ньому й зним !
Любов – життя предтеча
І смерті – спадок
Творінь – зачаток
Душі – свічадо
ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
|
| iv-ann
♂
| Date: Сб, 18.04.2015, 19:03 | Message # 63 |
|
| Життя приносить нам любов , й ніколи більше не минає .
ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА
З КНИЖКИ
«НА ЖИТТЯ МАДОННИ ЛАУРИ»
48
Не змеженіє річка від сльоти ,
Вогонь вогнем ніколи не здолаєм .
Збагачуються схощості навзаєм ,
Воюють протилежностей світи .
Любове , двоє тіл єднаєш ти
В одній душі , світ сотворивши раєм ,
Чому , скажи , чим дужче ми жадаєм ,
Тим мерше дозволяєш осягти ?
Як сліпить сонце зір , як глушить звуки
Околиць Нілу водяна дуга ,
Що з гір летить і бється в каменюки ,
Так стлумлює сама себе жага ,
Від прагнення свого занемага
І кволіє від власної принуки .
Любов – життя предтеча
І смерті – спадок
Творінь – зачаток
Душі – свічадо
ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
|
| iv-ann
♂
| Date: Сб, 18.04.2015, 19:06 | Message # 64 |
|
| Питай любові – як живеш , вона про тебе все розкаже .
ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА
З КНИЖКИ
«НА ЖИТТЯ МАДОННИ ЛАУРИ»
61
Благословенні будьте , день і рік ,
І мить , і місяць , і місця урочі ,
Де спостеріг я ті сяйливі очі ,
Що завязали світ мені навік !
Благословен вогонь , що серце пік ,
Солодкий біль спечаленої ночі
І лук Амура , що в безоболоччі
Пускав у мене стріл ясний потік !
Благословенні будь , серця рани
І вимовлене пошепки імя
Моєї донни – ніжне і кохане ,
І ці сторінки , де про неї я
Писав , творивши славу , що не вяне , -
Й ти , неподільна радосте моя !
Любов – життя предтеча
І смерті – спадок
Творінь – зачаток
Душі – свічадо
ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
|
| iv-ann
♂
| Date: Сб, 18.04.2015, 19:07 | Message # 65 |
|
| Любов – ніколи не минає , хто не любив … шкода … не знає …
ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА
З КНИЖКИ
«НА ЖИТТЯ МАДОННИ ЛАУРИ»
68
Священний вигляд вашої землі
Сум навіває , що аж серце плаче :
Що робиш ти ? На небо глянь бідаче ,
Туди тебе волає шлях в імлі .
Втім , інша мисль – про інше взагалі :
До милої вертаймося ! Тим паче ,
Що серце без коханої – незряче ,
Куди втечеш ти на однім крилі ?
Веде ця думка першу за собою –
Я так їх слухаю як новину ,
Що раптом приголомшує журбою .
Продовжують вони свою війну ,
Хто переможе з них , я не збагну ,
Кінця не видно їхньому двобою .
Любов – життя предтеча
І смерті – спадок
Творінь – зачаток
Душі – свічадо
ЕМІЛІ ДІКІНСОН
|
|
|
|
|
| kopylovasvitlana
♀
| Date: Ср, 03.06.2015, 14:36 | Message # 66 |
|
| [blСвiтлана Копилова.
РАЗЛЮБИЛ.
Разлюбил – не повод уходить.
Разлюбил - не повод расставаться.
Разлюбил - а как же дружба, братство,
Доброта и рыцарский порыв.
У любви крутые берега.
И пороги рвут её на части.
У любви кривые зеркала.
Выпрямишь. И исчезает счастье..
Разлюбил - зачем же говорить,
В рог трубить и ставить всех в известность.
У любви на крыльях слово Нежность.
Как ей ты не сумел привить.
Не сумел любовь в себе прижить.
Позабыл, что слово - дело чести.
Выпрямился. Стал свободным, дерзким.
Просто и банально - разлюбил.
Разлюбил. А может всё не так.
Может, не было любви, лишь страсти.
Покипели, вспенились и дальше
Понеслись доверчивых штормить.
Остаюсь. Уходишь. Это - жизнь.
|
|
|
|
|
| Nensi
♀
| Date: Чт, 02.07.2015, 09:34 | Message # 67 |
|
| ***
Ми антикварні до нестями
і акварельні до білизни,
i многолітні почуттями,
і малолітні ревматизмом.
Вже не керовані тяжінням,
посріблено-позолотілі,
ми дожидаємо успіння
та перевтілюємся в тілі,
коли рости не перестали
з усього тіла тільки вуха,
коли примноженню печалей
сусідствує упадок духа,
не розпрямивши рідні плечі,
не розімкнути ці обійми –
по-підлітковому старечі
і по-старечому лелійні.
Ірина Старовойт, із поетичної збірки «Гронінгенський рукопис»
|
|
|
|
|
| ruhlyvy
♂
| Date: Сб, 01.08.2015, 23:09 | Message # 68 |
|
| Желаю!
Небо пАло - ни ада, ни рая!
Я оглох, я ослеп, я ЖЕЛАЮ!
Ты... твой запах... горячая кожа...
Помоги мне! Ну что же ты, что же...
За стеною нам чуждые люди...
Все исчезнут пускай - мы лишь будем!
Влажно, лИпко, дурманяще, страстно...
Я не думал, что ты ТАК опасна!
Я тебя на себе распинаю,
Я жестОк, потому что ЖЕЛАЮ!
08.01.12г.
Attachment:
9498356.jpg
(145.8 Kb)
До перемоги!
Post edited by ruhlyvy - Нд, 02.08.2015, 04:36 |
|
|
|
|
| ruhlyvy
♂
| Date: Пн, 15.08.2016, 02:57 | Message # 69 |
|
| 
Attachment:
6342416.jpg
(198.6 Kb)
До перемоги!
|
|
|
|
|
| sergeycsd
♂
| Date: Пт, 11.11.2016, 17:44 | Message # 70 |
|
| Нет, это не война
Качнулась, задрожала тишина,
И шум едва коснулся перепонок.
Проснулся и расплакался ребенок.
Негромко вскрикнул: - Мамочка,война?
- Нет, нет, мой мальчик, это не война!
Грозы весенней предзнаменованье-
Не рев сирен а ветра завыванье.
Перед грозой ветрами ночь полна.
- Нет,нет, мой мальчик, это не война!
Весною грозы часты, всякий знает.
Не грады это, молнии сверкают,
И тень от них на потолке видна.
- Нет, нет, мой мальчик,это не война!
Дрожат не от бомбежки стены дома.
Не бомбы это, а раскаты грома.
Щедра на грозы поздняя весна.
-Нет, нет, мой мальчик, это не война!
И дождь грибной сегодня не впервые.
Не пули это - капли дождевые
С размаху хлещут о стекло окна.
Но треснула ирушится стена,
И стало сразу тихо, как в пустыне.
Лишь в воздухе ночном крик мамы стынет:
- Нет, нет, мой мальчик,это не война!!!
Post edited by sergeycsd - Сб, 12.11.2016, 22:54 |
|
|
|
|
| virchi
♂
| Date: Вт, 08.02.2022, 15:48 | Message # 71 |
|
| Не скажу поганого ні слова...
Не скажу поганого ні слова,
Я хотів і марив бути всім:
Хто тебе почує без розмови,
Хто для тебе звершить в разів сім…
Ти обрала ницість і буденне…,
Я шукав незриме почуття…,
Йди собі, надалі, та без мене…,
Ти мені отруїла життя….
Ще ніхто не бився дико в двері,
Бо ніхто не зміг так розвести,
Ніжно посміхаючись в етері,
Дбаючи про Інстаграм-пости…
Ну, окей, закоханість, Мальдіви…
Ну, обручка, - перша в океан…
То іди собі під лаврів співи…
Не пускай оманливий туман…
Хто хотів, про мене вже подумав…
Хто образився, про мене написав…
Я – не той, зітри мене без суму…
Я – той самий, іншим і не став…
Хочу щастя…, лишитись собою…
У мені – клекоче почуття…
Зраджене, не раз, але любов’ю
Прагну я прикрасити життя…
Будь собі яскравою, без мене…
І щасливою, бажаю тобі, будь…
Так, життя – бентежне і шалене…
Не було мене, наснилося…, забудь…
Джерело
... Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
|
|
|
|
|
|
|
|
