Як кажуть, ми вже давно не ті, але солов'їна пісня, подекуди, крім умиротворіння ятрить душу, адже нагадує, що не повернеться вже ані дитинство, ані юність...
За десять хвилин до завершення Дня закоханих, але я встиг прочитати! Який оптимістичний меседж на одвічну тему - кохання. Разом з тим у творі гарно так замішали нинішню діджиталізацію, що не заважає почуттям
так я ж і кажу: "від виховання". А освіта - можна бути хамом і з трьома дипломами про закінчення вишів. Це якщо дати "швидку відповідь. Але якщо більше подискутувати, то тут можна назвати ще причин 10-20...
Гарно ви змалювали проблему інста-селфі-культури. Головне, щоб була "картинка" (упаковка) якісна, а далі - хоч темний ліс!!! Поділився одразу вашим твором на фейсбук-сторінці "Анумо..."
Друзі, бачу є коментарі, та мало оцінок за вірш - підтримуйте авторів і в коментарях, і оцінюйте поезію. Звісно, що важливіше, як для мене, то коментар...
Про цю тему багато вже сказали поети, ніби і нічого додати, але ваш вірш буде прекрасним додатком до цієї скарбнички віршованого поетичного слова про рідну українську мову!
Так, але трішечки не так. У Матвія сказано, що "полюби ближнього, як самого себе" У вас отримується, що "Полюби себе, а потім ближнього, як самого себе". Так? А якщо так, то, чесно кажучи, навряд чи хтось любитиме інших, люблячи себе.
Гарна лірика. І, що добре, є філософський підтекст. Крім того, під час читання довгих рядків змушують тебе усе більше задуматися над прочитаним (ну десь так). Єдине зауваження/пропозиція - дуже багато "..." Але то я вже прискіпуюся
Сьогодні мені, як адміну "Анумо..." зателефонував Лютий та передав вам вітання і подяку за оригінальний та класний вірш. Сказав, що говорив з Березнем, який також хотів би, щоб і про нього написали щось подібне, хоч згадка про Весну вже була
Як кажуть: "Ситий багатому не товариш". Вони ніколи не зрозуміють, як так можна прожити на пенсію у 3000 гривень, або на заробітну плату у 5 чи 6 тисяч...