Зивчайно, що "НІ". Тут не повинно бути жодних сумнівів... Є, звичайно, певні життєві ситуації, як от гвалтування чи інші, але не хочеться думати про погане....
Дякую за твір, Любомире. Сумно, Важко після прочитаного. Не повернуться тисячі наших земляків, обдурених босами за кордоном, але що найгірше - обдурених своїми у своїй державі. Ганьба нашим можновлядцям, завдяки яким люди виїжають за кордон, намагаючись заробити важкою працею гроші для своєї сім*ї.
ЧИ згадувати їх? ЗГАДУВАТИ! І не тільки у віршах, прозі, а й у своїй молитві! Нехай земля буде пухом тим, хто загинув далеко від рідного краю!
На 5! Вірш - супер, Наталко! Згоден із попередніми коментарями. Є така закономірність - хто більше кричить про патріотизм, у більшості своїй просте базікало. Справами доводьте свою прихильність до України, до її традицій. Адже можна і на російській розмовляти і на татарсікій і любити Україну. Можна не демонстрації влаштовувати, а відкрити безкоштовні курси для вивчення української тапісля закінчення курсів - привілей для прийому на роботу, чи щось подібне. Ви таку "глибу" підняли у своєму вірші, Наталю! Молодець!
Хоч і не зовсім усе гаразд у римуванні, та бачу це Ваш "крик душі". У більшості рядків підтримую Вас. Тільки не треба нам нічого завойовувати. Нам би хочаб відродити те, що було...
Теж правдивий вірш про деяких чоловіків. Та добре, коли зізнаєтесь і відкрито кажете, який Ви. Як кажуть "ІДУ НА ВИ". Головне, щоби знали, чого чекати від тебе. Тому за твір 5, хоч є дуже сурйозне слівце...
За вірш - 5, особливо за ці рядки: Бо погасла віра у нашому серці, Бо надія забула до нього шлях, Бо любов поступилася гордості в герці, Бо ми розчарувалися у чудесах.
Бо що маєм – втрачаєм, що є – не цінуєм, Бо себе у житті ми не можем знайти, Бо хоч і не кохаєм – все рівно цілуєм, Бо по головах любимо дуже іти.
Бо своєї лиш вигоди вічно шукаєм, Бо і мучимо інших, і самі страждаєм, Бо найкращого тільки собі ми бажаєм, Бо не вірим, що збудеться, хоч загадаєм.
Правда, хоч і гірка....
Є рядки, які не сприймаю - Загадай бажання – і зле забудеться.
Але вони не можуть вплинути на загальне сприяняття твору.