З першим абзацем я цілковито згоден! Наш світ перекосили цінності західного світу, а вірніше жодних цінностей, окрім зеленого паперу. Хочу звернутися до тих, хто ставить $ вище за все:
"Бачу багатьох, називаних щасливими, - і без ціни для серця мого жереб їх. Лежать мерці в трунах мармурових і дерев*яних з однаковою нечутливістю і однаково байдужі як незнанням християнства, так і смиренному дерев*яному хресту, що [водрузили] (не зміг перекласти) віра і бідність. Однаково вони жертви тління. Дуже схожі на мерців земні щасливці, мерці для вічності і для всього духовного. Мертвими їх нарекло Євангеліє.ВИГОЛОСИМО СЛАВУ БОЖУ В КРАЇНІ І СУСПІЛЬСТВІ ЖИВИХ! (здається слова святителя І.Брянчаннінова)
Щодо іншого - не погоджуюсь із Світланою. "Треба йти у Храм, а єдиний Храм – Душа" - каже вона. А як же церква - дім нашого Бога. Якщо ж ви не бажаєте заходити до дому Божого - Церкви - як Ви можете прийти до нього і як ВІН буде ставитись до вас?
Про слова "Але скажу відверто - носити Бога у собі – ЩАСТЯ" - скажу, що для того, щоб Бог був у вас - треба бути віруючою людиною, великим молитвенником. Чи ви думаєте, що живучи у цьому гріховному суспільстві, не молячись, не відвідуючи церкви та храми, не сповідаючись, не причащаючись Бог буде з вами? з вами буде лище лукавий, а благодать Господня буде з ревними прибічниками істинної, (ортодоксальної) православної віри.
Наостанок хочу поділитись з Вами такими словами (про причину нещасть людських). які я побачив у нашій церкві (святого Пантелеймона), та переписав. Подаю у перекладі, то ж якщо Ви побачите неточності - вибачте.
Я - світло, а ви не бачите мене Я - шлях, ви не йдете по ньому Я - істина, а ви не вірите мені Я - життя, а ви не шукаєте мене Я - вчитель, а ви не слухаєте мене Я - Господь, а ви не підкоряєтесь мені Я - ваш найкращий товариш, а ви не любите мене Якщо ВИ НЕ ЩАСЛИВІ - то НЕ ЗВИНУВАЧУЙТЕ МЕНЕ.
Пані Sveto4ka, з релігійно-етичних міркувань прошу не додавати до цієї статті коментарі на цій сторінці.
Усі коментарі, залишені тут, будуть видалятись! Також буде понижуватись рейтинг користувачів. Незареєстровані відвідувачі будуть заблоковані по ІР.
Пані Світлану я багато знаю, та, на жаль з її коментарем не погоджуюсь...
Її слова - "На Землі, на цій грішній Землі уже нічого нема святого... З тої причини, що у душах людей носиться лише померлий образ", а ще "нема ні християн, ні мусульман, ні будь яких інших релігій. Зараз треба усвідомити – є один Бог – Любов, одна релігія – Любов, одна молитва – Любити." - це богохульство, єресь і ознака сектанства...
Я християнин православного віросповідання, тож не можу просто читати ці рядки без хвилювання... Недавно побував з паломницькою поїздкою у Почаєві. Яка там краса!, яка там Божа благодать! І хіба це не святиня? А скільки ще святих місць по усьому світу?
Ото й усі катастрофи від того, що немає віри у людей. Ми хочемо миру... А скільки людей ходить до церкви? Скільки хоч раз попросили прощення своїх гріхів перед Всевишнім? Скільки разів в житті ми молилися за інших?
Щодо любові - любите себе, інших, більше, ніж Бога - шлях в нікуди, провалля. Про християн та мусульман - як це їх не має? Та їх мільярди на нашій землі. Інша справа, як вони відносяться до своєї віри.
Пані Світлано, не ображайтесь. Справи щодо релігії - це дуже серйозно, як кажуть "Cократ мне друг, но истина дороже". Сподіваюсь, що Ви і надалі будете відвідувати цей сайт.
Знявсь над світом глум Хід одвічних дум Нагортає сум Наобум Людство впало в гріх Лиш пекельний сміх Позбавляє всіх Втіх Кожен взявсь за свій Світом скритий рій Підсвідомих дій Змій Наше власне «я» Із обійм життя Кличе почуття Каяття
Пане Славко. Це чудово, що Ви стільки творів присвятили коханій. Тільки моя порада - не збільшуйте "напір" щодо коханої. Дайте її трохи часу все осмислити. Можливо вона сумнівається саме через це, що Ви так до безтями закохані, або боїться, що палке кохання може швидко скінчитись.
Хоча краще нехій порадять жінки. Вони краще знають.
Стали вітри вихристими, Сходять собаки злістю – П'єш, а хлопчак розхристаний Мчить до корчми із вістю. Все ти спустив до таляра, Речі позбавив значень... - Дядечку, пане Маляре! Ваша ікона плаче...
Дякую, пане Романе. Хочеться щоб наші поети вийшли із затінку нашої доволі слабої культури. У корчмах наших ще так багато справжніх поетів, які втратили віру у суспільство, а головне - віру в себе.
Дякую, пані Світлано, що надіслали вірша саме про 9 травня, про День Перемоги. У мене двоє дідів воювали на фронтах, але їх вже не має... На жаль я їх зовсім не пам*ятаю, та за розповідями батьків знаю, що вони були гарними людьми. Бабуся пережила ці страшні роки.
ТОЖ ВІТАЮ УСІХ ВІДВІДУВАЧІВ САЙТУ З ДНЕМ ПЕРЕМОГИ!
Я нині хочу сказати декілька слів тим, яки про "Акцію Вісла" нічо не чули, тому і не зрозуміли нічоз моїх віршів. Україна, то не тільки територія яка через 70 років була під окупацєю псевдо Радянського Союзу (а колись під царською Росією). Україна то також землі, яки були (або і є) в складі Польщі, Словаччини, Румунії а також і Росії.
Вірш мій є про біль, якого дізнав наш народ з мого рідногоУлюча, який є частиною Надсяння, з Лемківщини, і Холмщини - етнічних українських земеь, яки були і на жаль є, в складі Польщі, з яких то наше українське населення в жорстокий спосіб, насильно було викинуто і розпорошено по західних і північних землях Польщі. Вчинено це лиш тому, щоб нас сполячити. Велику частину українців асимільовано через те, що посадовлювали їх в селах і містечках по кілька родин. Но ми все таки є! І всі ті, що є, є горді зі свого українства!
У віршах між іншіми і про це мова, про "Акцію Вісла" , якої 60 роковини відзначати буде вільний світ, В тому також Україна. Я живу у Польщі. Мої вірші, це бачення на нинішній світ, а особливо на УКРАЇНУ є з моєї точки зору. Від часу, коли Україна стала незалежною державою, з нами - українцями поляки почали "іншою мовою" говорити. І ми підняли свою голову і можемо відкрито говорити, що ми "не рускії", тільки українці. Бо до часу, коли постала ВІЛЬНА УКРАЇНА, коли хтось приїзджав з України, більшість несвідомих поляків говорило, що той, чи іншій приїхав з "Rosji". Тому, вже від кільканадцяти років ми не рабами . Дякую за увагу.