"Ніяк не можу зрозуміти, коли я встиг налити в криницю життя стільки каламутної водиці..." Мудро сказали. Не виправдовуючись, не приклашаючи дійсність. Ой, скільки кожен з нас лиє у свої криниці душі бруду! Добре, що є можливість ці душі хоч твори очиститись. Піти до церкви, попросити прощення у рідних, у людей, кого образив, пробачити інших за образу. А ще почитати гарні вірші наших поетів на "Анумо..."
Вчора дивився "пекельну кухню" на 1+1. Так там майже усі їжу приправляли "блигим матом". Цікаво тільки те, як після матючного гарніру у гостей переварювалася їжа