Сподобалось. Думаю, що цей вірш можна взяти на замітку кожному чоловіку і подарувати його (вказавши автора ), своїй дружині. Звичайно, що твір додатково віртуально розміщений за адресою: ПОЕЗІЯ ТА ПРОЗА/Вірші за тематикою/Жінка, МАТИ... (зі звичайного меню), Тематичне/СІМ'Я/Матусі (з динамічного меню - з верху сторінки)
Любомире, тут питання Ви марно задали, тому що аакаунт Анархіста заблоковано. Нещодавно він зареєструвався знову з логіном "Чолгош" і відразу ж написав коментар з нецензурними словами, які звичайно ж було видалено і новий аакаунт теж заблоковано.
Справа у тім, що оцінка, яку можна вибирати - вона або увімкнена для усіх, або вимкнена взагалі. Можливостей серверу для увімкнення ставлення оцінки для зареєстрованих користувачів не має Тож поки усе лишиться так, як воно є.
Звертайте увагу лишень на коментарі користувачів. Більшість віршів незареєстровані користувачі та зареєстровані оцінюють правильно, тобто без претензій до самих поетів. Але я бачу, що хтось твори Юти оцінює не об*єктивно, тобто ставить оцінку не за вірш, а за зіпсовані стосунки на сайті (поправте мене Юто, якщо я не правий) Юто, потерпіть трохи, я думаю, "той" скоро утихомиреться.
Згоден з Ютою. Теж шкода дівчину, хоча в цьому винні обоє. А люди. Люди є людьми, які ніколи не знають суті справ, роблять оцінку подіям за виразом - "мені сказали, що ..."
Ну що ж. Тоді я прощаюся з Вами, як з поетом, але вітаю Вас як поціновувача гарної україської поезії!
Сподіваюсь що Ви, у новому вигляді, будете також активним відвідувачем і дописувачем коментарів!
До речі, не забувайте про колонку НОВИН САЙТУ, де Ви, як усі відвідувачі, можете розміщувати інформацію про найбільш значущі події культурного життя України та Вашого рідного краю!
Анно, не зважайте на низькі оцінки від відвідувачів, адже й справді, хтось хоче шляхом анонімності зробити так, ніби твори погані! Та й "недоброжелателів" сайту з кожним днем усе більшає...
На що справді потрібно звертати увагу - так це на коментарі зареєстрованих користувачів, тобто на тих, хто ставить оцінку відкрито!
Ви скажете, чому ж я, як автор сйту, не відключив можливість ставити оцінки анонімам? Відповідь проста - є люди, які не знають як зареєструватись, але бажають, хоч якось відзначити автора (навіть і поганою оцінкою!)
Ви праві, Гліб - ця тема ще не розкрита так, як треба. Наприклад про кохання написано безліч віршів і ніхто не каже - "Зупиніться! Усе вже написано!". А про цю вічну проблему, навіть дилему, описану у Святому Письмі і покладену Вами у сучасному варіянті та Миколою віршованим словом, можна писати безкінечно. І кожен раз буде щось нове, щось схоже, та однозначно потрібне і повчальне.
Сьогодні знову переглянув Вашого вірша. Скільки ж серед нас таких, які за 30 срібних монет готові... Та якщо глибоко "копнути" у своїй душі, можливо і я... Перегляньте вірша Гліба Кухарука. У нього трохи схожий погляд на цю тематику, але рядки "лягли" на сторінки сайту геть по іншому, що теж цікаво і оригінально.
Тема вірша дуже актуальна для сьогодення. Усе добре у творі. Та за способом викладення поетичної думки для мене краще твір Дідик Миколи (NeoNick), який має назву "ЮДО"
Вибачаюсь за запізнення активації вірша-привітання з днем народження! Тож якщо у Вас будуть питання, які потребують термінового втручання (наприклад вчасної активізації матералу, проблеми з роботою сайту тощо) мене, як автора сайту, відпрвляйте СМС-ку з пропозиціями на мій мобільний телефоний номер 8-068-270-99-53 (Білайн).
Я також приєднують до привітань Любомира та Гліба і хочу побажати Вам, Олю, натхнення, вірних друзів та виходу у світ Ваших поетичних збірок.
Думаю що кожному вірш близький. Тут - похвала, подарунки долі, а раптом бац - такий фрагментище життя, який стирає майже на нівець усі приємності. Тож усі приємні миті потрібно зберігати у своїй пам*яті. Тут згадав пісню Мітяєва "Фрагмент". Раджу послухати (хоч і на російській)
Лишіть: Пробач мені за те, Що покинув Україну ....
Не використовуйте: Та Україну я знайду (Ви ж знаєте де наша держава знаходиться) Порву всі кайдани (мабудь актуально для часів Шевченка /можливо помиляюсь/) не цурайтесь (часто вже зустрічаємо у віршах, піснях, хоча можна і використати) І у виборі своєму ви не помеліться...(хіба може патріот помилятись у почуттях до своєї держави) ------- перегляньте вірші відомих поетів на цю тематику.
Проте це лишень поради людини, яка не віршує. Вирішувати Вам. ;)
Тут Ваш стиль викладу і щодо помилок схожий на Василя Шляхтича. Тільки він не навчався української, а Ви ж мабудь вивчали у школі? А можливо пишете на діалекті? ;)
Хотів-би тут щось ще на додачу сказати, та не буду, адже це вже буде тема релігійного сайту. Але цей твір доводить, що Ви, Олю, вправні не лише в поезії. Це добре. Розвивайтесь!
Щож тут додати, як тільки те, що права автор вірша. Права на усі 100%. А ще на додачу, згадаймо ось слова: "Словом можно убить, словом можно спасти, Словом можно полки за собой повести."
Тільки у Ніни Горик це набагато краще. Мелодійно, задушевно.