Ти знаєш скільки коштує брехня? Мені відомо - лиш тридцять срібняків, І каяття тебе гризе щодня. Ти пошкодуєш, що оте зробив. Я пам'ятаю окривавлене чоло... Потоки крові - це його фата. Тоді я вперше запитав себе:"Чого? За що померла вічна доброта?" Поколи йшов дорогами - гадав: "Варава... Гірший я чи він? За що Пилат на суд разом їх дав? У голові і досі людський дзвін... Так! Це вони... Я впевнений: вони Хотіли, щоб Ісуса розп'яли. Кричали всі, що видати Вараву. Пилат же перепитував їх тричі, Та так й не зміг згасити гнівну лаву. І руки змив кроваві уродичі. І сталось так, як нам Ісус урік... Як тільки я продати його зміг? Колись було Мойсей про Рай казав, Й людей Бог вигнав був із того раю, А я, як Каїн, до гріха пристав, Його тягар на собі відчуваю. Я від прохожих гнівний ловлю погляд. Одне питання в ньому:"Защо те зробив?" Нехай хоч вівці прощення відмолять. Я смерті не хотів! Я не хотів!!! Тепер шкодую... Я життя запродав. Ти знаєш в скільки я його ціню? Лиш тридцять срібняків.Замало. Шкода. За це, буває, сам себе гоню: "Тікай же, Юдо! Забери сі гроші. Чи купиш же за них тепер ріллю? Чи роздобудеш ти собі розкоші? Чи хату розбудуєш ти свою?" О, горе! Я, мов змій, його поцілував. Чому, завіщо я його продав? Я поцілунок сей ніколи не забуду У ліву щоку. Юдо, що зробив? За тридцять срібних Господа убив. Ти наймерзенніший між всього люду. Чуєш, Юдо? Ти грошей хотів? Тепер вони твої, ці срібняки. Вони твої вже поготів. На них скупіють бідняки. О, Каїне! На це Господня воля: Із грішми зкінчилась недоля. Тепер іди поміж світи і говори отеє слово: "Я - зрадник! Я убив Єгову!" Чи ж легше стане на душі, Коли потратиш свої гроші, Розвієш світом, розпорошиш? А потім влізеш у кущі? Без грошей, дому, одежини - Самотній: без дітей, дружини... Ба, ще й зневірений будеш. В кущах, собако, й пропадеш. Але ж у душах будеш жити, Тебе клястиме цілий світ! І як ти міг таке зробити? За що знедолив людський рід? Я вмерти мав, як був іще малям. Для чого, Боже, ти мене жалів? Мені єдине стало: ось - петля. Простіть мені! Я смерті не хотів!
Браво. Змаю перед Вами капелюха. Браво. Обов*язково перечитаю завтра. Зачепило сильно. Давно не читав подібного. Ви знаєте, як ніколи цей вірш підходить до категорії "Українцям". У нас щось є отого, від Юди. Готові продати брата, а потім жалкуємо... Велику Ви тему підняли. Сильну. Тисячолітню. Кається наше покоління за зради, страти невинно убієнних, замордованих у радянські часи. Стоп! Понесло мене. Скипіло...
Сьогодні знову переглянув Вашого вірша. Скільки ж серед нас таких, які за 30 срібних монет готові... Та якщо глибоко "копнути" у своїй душі, можливо і я... Перегляньте вірша Гліба Кухарука. У нього трохи схожий погляд на цю тематику, але рядки "лягли" на сторінки сайту геть по іншому, що теж цікаво і оригінально.
А мені не дуже подобається. Тема,звичайно, серйозна, але виклад міг би бути трохи коротший, складається враження, що одна й та сама думка весь час повторюється, тільки іншими словами. І фраза про те, що на срібняки "скупіють бідняки"....Як на мене,погано,коли скупіють багаті.
Олюню, Ви не праві. Вирішення проблематики валютного збагачення - проблема виключно бідноти. А збагачення і накопичення з невідомою ціллю - це наростаюче захоплення бідних, що дірвались до грошей....
Якщо бідні "дірвалися" до грошей, то вони вже не бідні. А коли убогі заощаджують для того, щоб вижити, то це зовсім інше. Хіба є щось погане у тому, що людина береже те,що зароблено важкою працею.
Скупість тоді є скупістю, коли ти маєш в надлишку, а тобі шкода для того,хто потребує.А коли віддаєш останнє- це вже прояв незвичайного милосердя,сьогодні на таке мало,хто здатен.Та й воно було б не потрібне, якби не скупилися багаті!
Щодо останнього коментаря - згоден з Вами повністю. От щодо бідних, які стали багатими... Людина нроджена і провівша своє дитинство у розкошах, дуже легко може усього цього позбутись, тоді як бідняк не розлучиться з одержаними міліардами. Такі випадки є, але загалом, - це рідкість. І ще одне: Вірш не про те!
Ги) Чув я за одними даними за непрофесійний регулярний "стук" у СБУ нагороджується 150-ма гривнями на місяць, за іншими 400-ма Притому вистачає таких що і за таку "суму" доповідають все що дізнались за останній час
Я не відкидаю, те що Ви кажете. А де ж ділись анонімщики, "стукачі", який виховав радянський союз і по яким сотні тисяч людей були або розстріляні або відсиділи по 10-15 років у таборах? Усі вони поряд з нами живуть. З*являються нові. А методи НКВД перейняли КДБ і от тепер СБУ.
Таки так..."Охранка" -- КДБ -- СБУ...кожен новий виток намагається перекреслити попередній але сам його повторює і певним чином відновлює... "Я скажу тебе, раз уж ми дружим -- здесь реставраторов больше чем нужно, целься -- невозможно промахнутся..."
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")