Сб, 02.11.2024, 13:17
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Вірлени Н.Д. [16]
Поезія Долик Любові [8]
Поезія та проза Новіцької Ірини [1]
Поезія Андрійчук Тамари [0]
Поезія Андрійчук Дарини [1]
Поезія Shadow [2]
Поезія Колиба Максима [9]
Поезія. Ігор Крук [1]
Поезія Межова Любомира [47]
Поезія Стратович Ольги [32]
Поезія Дідик Миколи [26]
Поезія Кухарука Гліба [26]
Поезія Чернеги Олега [24]
Поезія Бугера Тетяни [11]
Поезія Ткачука Анатолія [44]
Поезія Сновиди Володимира [16]
Поезія Колибко Петра [3]
Поезія Гарасим Іванни [4]
Поезія Британ Галини [2]
Квашнівська Наталія [24]
Плід Ірина [8]
Давиденко Тетяна [15]
Олеськів Андрій [49]
Гулько Микола [14]
Лайт Юрій [11]
Грабинська Алла [43]
Артимишин Павло [34]
Багрій Марія [10]
Ткач Андрій [10]
Леся (slash) [4]
Марія (mariya_niko) [12]
Фесюк Галина [73]
Якубянець Марія [16]
Дужак Андрій [74]
Репецький Михайло [14]
Natalka-Fialka [15]
Мазур Оксана [92]
Шевців Михайло [1]
Федик Юрій [13]
Дрозд Христина [9]
Маріанна [197]
Поезія і проза Баранкевич Алли [109]
Собістянська Анастасія [1]
Ярина (yaruna) [1]
Масечко Сергій [33]
Грицай Іван [178]
Мандаринка [10]
Галюська [7]
Михальнюк Володимир [118]
Пікарось Сергій [47]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Львівщини категорії та розділи української поезії, українська проза Поезія Дідик Миколи
 

Епістолія

Мені не місце між сліпого люду.
Я - привид з іншого, незнаного минулого.
Та все ж не здамся, я боротись буду
Задля добра, всіма тут позабулого.

Я каюся, бо живучи між варварів,
Бувало сам не чув я свого розуму.
Мабуть, читав я книгу не тих авторів,
Що їх на небеса ледь не підносимо.

Хто вслухатись не хоче - хай не слухає,
Бо це людей вина, що нас оточують,
Що служать злу рознощицею-мухою,
Його по всьому світу перекочують.

Я каюся в гріхах, що мною скоєні,
Чистосердешно від них всіх зрікаюся.
Духовні рани бачив незагоєні,
ТО ж перед людством, перед Богом каюся.

І закликаю мовою єдиною,
Що в наших душах совістю спалахує.
До серця кожного зі словом Божим лину я,
Щоб зло збороть любовною атакою.

Я закликаю не мужів окремих!
Несу це слово до живих усіх.
І переможний лиш тоді підніму келих,
Коли поборимо останній гріх.

Я знаю, що пройде не день, ні рік,
Бо люди вперто від добра цураються.
Та лиш тоді поборем вічний гріх,
Коли перед собою всі покаємся.

Додав: NeoNick (25.12.2007) | Автор: © Микола
 
Розміщено на сторінці: Поезія Дідик Миколи, Громадянину, Релігія, Православна поезія та проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 4280 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
avatar
1 Life-Proza • 18:33, 25.12.2007 [Лінк на твір]
Нуууууууу.......шо тут можна сказати.............
avatar
2 NeoNick • 19:21, 25.12.2007 [Лінк на твір]
Висловлюйте усе, що взяли для себе з цього вірша.... Бо якщо він на щось він Вас наштовхнув, отже це - не порожні слова. А для мене - це найкраща подяка.
avatar
3 Life-Proza • 19:22, 25.12.2007 [Лінк на твір]
ото ти сказанув хлопе..........................
avatar
4 NeoNick • 19:25, 25.12.2007 [Лінк на твір]
Нічого зайвого. Лише правда
avatar
5 Life-Proza • 20:12, 25.12.2007 [Лінк на твір]
краще гірка правда ніж брехня
avatar
Та лиш тоді поборем вічний гріх,
Коли перед собою всі покаємся.

!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
5!
avatar
7 shetamara • 16:17, 27.12.2007 [Лінк на твір]
Миколо, у Ваших віршах глибокий зміст.
Так тримати!!!
avatar
8 NeoNick • 00:59, 30.12.2007 [Лінк на твір]
Звісно, Дякую
avatar
9 lyubyk • 01:54, 27.04.2008 [Лінк на твір]
[color=blue]Я тeж пiдтримую Tамару( цe iм'я у мeнe oстаннiм часoм ассoцiюєтся iз "папiнимi дoчкамi),алe oсoбливo мeнi спoдoбалися дeякi мiсця:
Мабуть, читав я книгу не тих авторів,
Що їх на небеса ледь не підносимо.

До серця кожного зі словом Божим лину я,
Щоб зло збороть любовною атакою
avatar
10 virchi • 23:05, 27.04.2008 [Лінк на твір]
Ваша правда, Миколо у Ваших словах, що приводить Любомир та Наталія.

Вчасно повернув нас до цього твору своїм коментарем Любомир. Адже за наші гріхи було розіп*ято Христа. Та Він переміг усі гріхи наші своїм воскресінням. Тільки давайте не будемо своїми справами знову вети на Голгофу Христа.

"Воскресіння Христове ознаменувало перемогу життя над смертю. У Христі як істинному Богові, Спасителеві й Господі для кожного з нас відкривається можливість власного воскресіння. У цьому й полягає перемога Христа над смертю. У світлі Христового Воскресіння смерть людини — це не припинення буття, не безслідне зникнення зі світу, це перехід в інший стан. Саме таку радісну впевненість у вічному житті у Христі та з Христом дарує нам Воскресіння Христове (Ін. 3: 16). З особливою силою звучать для нас богонатхненні слова святителя Іоанна Златоуста: «Хто здатний глибоко пройнятися думкою про Воскресіння, чи боятиметься смерті, чи страшитиметься чогось іншого?».
(з Пасхального Послання архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви, Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви)

avatar
0
11 spydut • 13:54, 24.07.2021 [Лінк на твір]
пізнати час щоб у майбутнє крокувати .


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz