Тренос (пісня)
Привезли ї з полі днем моросливим на фірі
Ськали попа бо була православної віри
В хаті народу як мух мерзених налізло
Бив до одвірка хлоп головов та пізно Що за гріх, що за дію вана перед Небом поставила
На кого жеж вона діточок нерозумних зоставила
Хтож їм вибере вуши чи хлибці якогось замісит
Хлопа з місьці хто зрушит чи хто його потішит А чи треба було дураку бригадирови гвагати
Щоби баба вагітна бураки до колгоспу йшла трагати
А тепер кай лежит в білім трумні до всього байдужа
Навіть воком не мругне на нездалого мужа Тихий цвинтар милосердно приймив ї до себе
Потревожені круки високо літали у небі
Бідна тризна і нарід пішов по хатах
Хлоп лишився з бідою як покалічений птах І несло з бочки з капустов квасний смерід по всій хаті
А на облупленім п’єцу до стін невапнених тулилисі діти
А по байдужих образах лазили мухи крапаті
І скаволів бідний хлоп бо незнав де сі з гор’я задіти
| 
у Вас 
0
