Друзі! Пані Ірина Пшиченко правильно каже, щоб не перетворювати наш сайт з поетичного на політичний. Усе правильно, нашу Надію треба підтримувати. Обов'язково. Переконаний, що усі за це. Тільки не треба розділяти поетів на групи. Ті, хто проти України вже давно звідси пішли (звісно є й ті поети, кому сайт став просто замалий/незручний). Тож ми усі тут - українці. Зі своїми плюсами і мінусами. А слова "Ганьба" треба адресувати не нашим поетам, а росії й в першу чергу путлєру.
Хотів на "Анумо" в новинах привітати жінок зі святом, але тепер після публікації Бориса Костинського цього не буду робити. Це зроблю у приватних повідомленнях усім користувачам сайту.
Я тільки-но переглядав акаунт Дмитра Яроша на Фейсбуці. Нічого подібного на кшалт цього огидного фото немає. Думаю і ніколи не буде. Здається це трохи різні категорії закликів боротися з окупантом. Фото з гімном тільки потішить ворогів, адже покаже нашу "культуру", та й після перегляду такого фото-опусу ніхто не захоче брати в руки зброю і йти воювати проти росії.
Чи бути інтелігентом, чи ні у відповіді на російську пропаганду? Я лише скажу, що обов'язково треба бути ЛЮДЬМИ. Крім того, подивіться в Інтернет, скільки є гарних і головне без похабного змісту творів, які б'ють на свідомість ворогів українства набагато більше, аніж матюки, прикриті зірочками**
На головній сайту не треба публікувати подібні картинки. Раніше з користувачами було багато розмов - що можна публікувати, а що ні. Так от орієнтуйтеся, що сайт можуть (а вони і заходять) читати діти. Тож той скрін, який я щойно прибрав не повинен бути на головній каталогу. Якщо ви фото лишаєте у формі з основним текстом, то принаймні допишіть у назві твору позначку (+18).
Зверніть увагу, що дана публікація - "Вірші про Україну" (добірка віршів) переглядалася понад 230 тисяч разів! Реальне свідчення патріотизму в країні та за її межами.
... а щодо свободи, то мені завжди подобався вислів американського філософа Р. Емерсона: «Моя свобода розмахувати руками завершується там, де починається ніс мого ближнього».
Погоджуюсь з вами. Не варто з'ясовувати особисті стосунки, використовуючи "Анумо". Пані Світлано, вірш сьогодні буде видалено, тож якщо ви не зберегли його, варто поспішити...
Доброго дня. Відреагуйте вірш та замініть категорію, адже опубліковано у категорії "Збірки поезії, поеми". Ваш вірш не є поема та й лише один вірш, не збірка.
Усі твори пані Марії через випадки плагіату видалені з сайту. Також видалені усі теми на форумі. Профіль на сайті заблоковано назавжди.Лишилися поки фотографії та новини... Пані Маріє, якщо ви читаєте це повідомлення й бажаєте повністю видалити матеріали, що лишилися, напишіть відповідний запит через мережу Фейсбук, Вконтактє або Однокласники...
Дякую усім, хто лишив коментарі до цієї публікації. Справді користувач Чорнильна Хвиля виявив факти плагіату Марією Черешньовською (профіль Черешенька). За нашою домовленістю, Чорнильна Хвиля (мене не було вдома кілька днів) публікує новину, а я (коли приїду), надсилаю усім користувачам листи з вказівкою на факт плагіату та лінк на відповідну новину. 13-го, або 14-го травня користувача Черешенька буде заблоковано, а усі її твори (усі!) будуть видалені з сайту.
Щодо сайтів. Так. Може бути закритий у будь-який момент. І це не залежить від адміністратора. Залежить від власників серверу, а ще від якості серверного обладнання, від того, чи цікавляться цим сайтом хакери. Причин багато. Як убезпечити себе від зникнення ваших творів, а мовою законодавства інтелектуальної власності? Відповідь одна - друк віршів та кількох веб-ресурсах. Та мати ще й власний сайт. Тоді точно падіння одного/двох Інтернет-проектів не зашкодить. Звичайно, ідеальним є друк книг. Тільки є кілька проблем. Перша і найголовніша - кошти. Друга - територія розповсюдження творів. Не думаю, що у вас отримається випустити книгу тиражем 5, 10 і більше тисяч, щоб вона дісталася до найвіддаленіших куточків держави. А поза межами її ніхто ніколи не побачить.