Вт, 17.06.2025, 09:41
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3433]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Українцям
 

Одинокая мать

На краю обрыва у лимана,
Старенькая женщина сидит.
Я поведаю вам без обмана,
Почему на берегу она грустит.

Утро начинается с восхода,
Взгляд направлен в голубую даль,
Манит и зовет к себе – свобода!
А в глазах ее стоит печаль.

Детство, шаловливо пробежало.
Юность, пролетела в один миг.
В жизни было радостей немало,
Первый звон бокалов, сына крик.

И пошли пеленки, распашонки,
Ночи у кроватки напролет,
Обнимали пухлые ручонки,
Мама приголубит, подмигнет.

В жизни было много ярких красок
И текло все чередом своим.
Не было предвестников опасок,
Но в один миг стало все чужим.

Друг, опора и ее надежда,
Вдруг – плечо подставил он другой.
Повзрослел сынок и стал невеждой,
А когда-то был такой родной.

Он заботы материнской не ценил,
Повзрослеть скорее все спешил.
В бедах, неудачах мать винил,
На своем пути он все крушил.

Время ведь бежит неумолимо.
Сын и муж умчались в никуда.
Мать узнала, что неотделимо,
Море, стало сыну навсегда.

Десять зим, закаты и рассветы,
Весточки от сына ждет, звонка.
Все  подруги ей дают советы:
- Отпусти, его, живи сполна!

В юности на берегу утеса,
Счастье с милым другом обрела.
И сейчас сидит седоволоса,
Ждет любви, уюта и тепла.

Голову склонив, мать молчаливо,
Дождалась однажды чада своего,
Посмотрел в глаза он ей стыдливо,
А родней и нет ведь никого.

Подошел, обнял ее за плечи,
Руки целовать он нежно стал.
Ну, а дома розы, торт и свечи,
Нежно он: «Прости»,-ей прошептал.
 

Додав: Stoeva (09.08.2021) | Автор: © Анна Стоєва
 
Розміщено на сторінці: Стоєва Анна, Українцям

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2117 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
0
1 spydut • 17:15, 09.08.2021 [Лінк на твір]
Тут друкують тільки твори на українській мові , твори на інших мовах друкуються на форумі , я думаю адмін це краще розяснить .
avatar
0
2 Stoeva • 14:03, 11.08.2021 [Лінк на твір]
Дякую за роз"яснення
avatar
0
4 virchi • 20:46, 15.08.2021 [Лінк на твір]
На форумі можна створити власну сторінку і публікувати вірші російською.
А у розділі "Поезія та проза" - лише українською, або у перекладі з російської чи інших мов
avatar
0
3 virchi • 20:45, 15.08.2021 [Лінк на твір]
Маєте рацію.
Дякую за роз'яснення


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz