ПОЖАР, у, ч. Те саме, що пожежа. Аж глядь — у Прокопа пожар, все в Нрокопа згоріло (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 131); Знищивши рослинний покрив лісу, низовий пожар зупинився на мить перед ялиновим насадженням (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 77); Ляхи мерзли, а козаки Грілись на пожарі (Тарас Шевченко, I, 1963, 131); Як тебе [аісне] почала я співати, В мене очі горіли, мов жар, І зайнявся у грудях пожар (Леся Українка, I, 1951, 125); Буду згадувать серця пожари, як на гору до неї я йшов... (Володимир Сосюра, I, 1957, 220); [Гай дай:] Прощай, море! Ми роздуємо на землі такий пожар, що закипиш і ти вогнем червоним (Олександр Корнійчук, I, 1955, 80); * Образно. Кров раптом залляла йому обличчя, ..а серед того пожару біліли жовтаві вуса і сердито плавали очі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 398); * У порівн. Невідворотно, як гнаний вітром степовий пожар, насувалося лихо (Олесь Гончар, II, 1959, 92). ♦ На пожар спускати — палити, спалювати. А галеру на пожар спускали (Словник Грінченка); Як (мов, немов і т. ін.) на пожар — те саме, що Як (мов, немов і т. ін.) на пожежу (див. пожежа). Ад'ютант пробіг, як на пожар, важко брязкаючи блискучими., шпорами (Олесь Гончар, III, 1959, 197); Ось стоїть він напідпитку На порозі гуртожитку І кричить, мов на пожар (Степан Олійник, Вибр., 1959, 194).
Адміністрація сайту вважає за необхідне у цьому випадку зробити зауваження пану Віктору та заблокувати його аккаунт на певний час. Хто бажає обговорити цю ситуацію і дії адміністрації - обговорюйте це на ФОРУМІ.
Вибачатися, чи ні - особиста справа кожного, але у цьому випадку пан Віктор не переконав нас у тому, що слово "пожар" не мали права використовувати у своїх творах Тарас Шевченко, Леся Українка та Володимир Сосюра. В тому числі і не мала права пані Катерина. Можна багато сперечатися про чистоту української мови, але факт не заперечний.
Дякую за вірш! Як добре, що є люди, сповнені патріотичних почуттів до рідного краю, до Батьківщини. І добре, що вони ось такими словами запалюють у серцях інших вогонь любові до свого народу, до своєї землі.
Так, гумореска гарна. Мені пригадався усім відомий випадок про те, як на флоті новачкам дають ножівку по металу, щоби відпиляти лапу багатотонного якоря
Оце справжнє літо. Але скоро ще буде краща картинка, коли на власних городах поспіють кавуни та дині (звичайно є в продажу, але усі розуміємо, що вони з нітратами)...