Мені одному здалося, що вірш ніби не завершений? Хотілося б продовження, та і останній рядок ніби з іншого твору. А загалом я розумію, про що мова у вашій поезії
Відчувається невиправний оптимізм. Звісно, у реаліях сьогодення усе геть інакше - і крила мрійників одразу зникають :( Але якщо не хотіти кращого, то як тоді жити? Дякую за позитив!