Дуже пронизливо написано та й стосується кожного з нас, бо війна в нашій країні. А якщо хтось втратив на цій війні когось із рідних, то це дуже невимовно боляче.
Вірш ніжний, світлий. Хоча за ним відчувається якась туга - може, за втраченою Батьківщиною? Лемківщина... Але автор не скаржиться, а просто любить свою землю. Красиво написано.
Майстер тут справжній філософ - його "компас" з двох стрілок (серце і розум) - це як мудрість віків. "Сенс життя не в тривалості дороги, а в тому, чи була вона твоєю" - це треба на стіну вивісити.
Поки в інших демократичних країнах міркують про "ескалацію", у нас орки людей убивають щодня. Скільки можна слухати про "стурбованість" та "засудження"? Люди втомилися, а військові й поготів.
Перемога і мир, мир і Перемога. Як нам це потрібно сьогодні. Хоч і важко зараз в це вірити, але такі вірші тримають дух. Людина не здається, плекає надію. Це дорогого варте.
Гарний вірш про маму! Від душі написано! Особливо подобається "на землі між людей літати" - така красива метафора. І те, що не просто про народження, а про те, як мама душу виховала.
Інтонація вірша нагадує народний плач або молитву матері за дитину. Особливо болісно звучить "ми ж не так далеко" - географічна близькість робить мовчання ще більш болючим.
Ви майстерно відтворили психологічний стан людини, яка живе в очікуванні нової атаки. Це парадокс війни: навіть тиша стає джерелом тривоги, бо може бути лише затишшям перед новим ударом.
І навіть звичайна мирна ніч стала дивом, за яке треба дякувати Богу - це показує, наскільки війна змінила сприйняття базових речей. Вірш стає свідченням того, як війна змінює систему цінностей, роблячи священним те, що раніше здавалося само собою зрозумілим.
Особливо пронизливо звучить мотив безсилля мови перед масштабом зла - "жодним не опишу цих потвор". Намагаючись знайти слова для неописуваного, ви створюєте потужний емоційний портрет терору.
Вірш поєднує відчай ("Як ми маєм ще благати") з бажанням жити, що робить його голосом цілого народу під обстрілами. А болото - воно і в Африці болото...
Вірш пронизаний радісним світлом і життєствердною енергією, що робить його справжнім гІмном любові для людей, які багато що вже бачили у цьому світі та мають чимало життєвого досвіду.
Вірш як молитва та на біблійній символіці Йордану як річки очищення та спасіння. Йорданські води - Божа справедливість, що має змити зло і принести перемогу Україні. Мабуть це молитва народу, що шукає Божого заступництва у важкі часи війни.
Ви майстерно передали парадокс: воїн побачив пекло на землі, але його любов до Батьківщини виявилася сильнішою за страх смерті. Вірш звучить як реквієм і водночас як заповіт живим.
У своєму вірші ви застерігаєте від моральної сліпоти та закликає до переосмислення справжньої цінності людського буття незалежно від соціального статусу. Так, правильно робите, бо почасти забуваємо, що ми ж усі - ЛЮДИ...
У творі ви показали типовий шлях подолання особистісної кризи: від руйнування через біль до відродження та нового розуміння себе. Кульмінацією стає момент "прозріння" - усвідомлення власної цінності ("Я люблю себе! Поважаю батьків!"). Це перехід від залежності до самостійності, від болю до мудрості. Фінальні рядки демонструють повне звільнення від минулого. Метафора "життя наче річка" символізує природний плин буття, а фраза про "власні потреби" означає здобуття внутрішньої свободи.
Люди, які "загадили планету", тепер скаржаться на природні катаклізми, не усвідомлюючи власної ролі в їх виникненні. Фраза "божевілля людства не вгаває" підкреслює ірраціональність людської поведінки перед лицем екологічної загрози.
Центральна ідея твору - протиставлення небесного і земного рівнів буття. У небі орли досягають досконалої синхронності ("синхронності життєвих сил від крил"), де навіть мовчання стає "гучно тихим шепотом", а Всесвіт "двері до Небес відкрив". Однак повернення на землю руйнує цю гармонію. Фраза "обоє бачимо, що не крилаті в цьому" означає, що в земному вимірі люди втрачають здатність до того досконалого єднання, яке можливе лише на "висотах".
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('