Мені одному здалося, що вірш ніби не завершений? Хотілося б продовження, та і останній рядок ніби з іншого твору. А загалом я розумію, про що мова у вашій поезії
Відчувається невиправний оптимізм. Звісно, у реаліях сьогодення усе геть інакше - і крила мрійників одразу зникають :( Але якщо не хотіти кращого, то як тоді жити? Дякую за позитив!
До речі, про поетичну школу точилася дискусія у новинах сайту, у цій публікації. Долучайтеся до обговорення - буду радий допомогти, тільки от де це зробити?..
Маєте рацію, але я вже давно звертаю увагу на зміст написаного. Проте коли і зміст, і віршоване слово (будова) на високому рівні - отримую велике задоволення від прочитаного. А ще... що цей вірш є на "Анумо..."
Усе ви правильно кажете, але ж як іноді важко усе це виконати. От приходиш з роботи - і щоб тебе ніхто не чіпав, хоча б годинку-другу Але ж усім відома аксіома - те, що вкладеш у дітей, маю на увазі перш за все ДУШУ (а не гроші), то і отримаєш потім через ...надцять років.
Ніщо не вічне у цьому світі. І залишиться у пам'яті поколінь лише те, що перекажемо ми у книжках. Не у електронних мережах Всесвітнього павутиння, а у книжках.
Було б добре, якби була подібна музична композиція, щоб під мелодію "Чорного вальсу" та прочитати вірш... А поки я не дуже добре зрозумів ось таке поєднання вальсу Білого та Чорного... :(
...мені здається, що далі ситуація буде тільки погіршуватися - таліби вже мають підтримку у деяких держав і на словах (на ділі, звісно, не так) кажуть, що будуть не проти послаблення вимог щодо суспільного життя, особливо до жінок