А ви з собою говорили?... Давно питали: що та як?... Ножі виймали, скалки, стріли?... Спиняли миті, так, про всяк?... І що собі ви розказали?... Які надбання здобули?... Чи всі ви рани зализали?... З собою щирими були?... Відвертим бути із собою – Пусте і дріб’язок, немов… Тут вам не злитися з юрбою… Це є найважчою з розмов… То ж не цурайтесь говорити… Дзеркальне тло не трісне знань… Ніхто не стане вас корити… Та стане легше від зізнань… І, прокидаючись, вітайте… «Я зможу все», - собі скажіть… І цілий день, немов літайте… І власне щастя бережіть…
Часто себе запитую щодо того, що, чому і як вчинив у тих чи інших життєвих ситуаціях. Буває часто, що жалкую, коли спочатку роблю, а потім аналізую, а не навпаки. А взагалі корисно час від часу споглядати на себе з боку...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.