Розбите скло вже не склеїти більше. Розбиту любов уже не вернути назад. Ти не просто пішла – ти зрадила з іншим! Тут слів вже не має – один лише мат!
Слова усі твої порожні! Не більше. Котрим я не вірю бо в них правди нема! Ще й кажеш тепер, що випадково так вийшло! Й питаєш чому між нами стіна!
Гуляти не треба було на право й на ліво, Розводити шмарклі як лиш щось не так! Водити за ніс й брехати так нагло І сміятись під ніс собі, що я дурак.
Як бачиш я виріс і зрозумів все: Дешеві обмани, холодні слова. Спочатку ніяк прийняти не міг це. А потім прийшла й розуміння пора.
Був час – довіряв! А ти користала! І думала, що все так буде. Дарма. Момент наступив і прозріння настало А потреба у тобі відпала сама.
Я люблю себе! Поважаю батьків! Я вірю у дружбу і вірність. Був час, коли я стосунків з тобою хотів Тому визнаю зараз свою наївність.
Уже у минулому те, що я пережив. І дякую долі за цей гарний для мене урок. Інакше би певно думати я не захотів! А так був в мене час змінити свій хід думок!
Ніхто не помер тут без тебе. Усе чудово. Життя наче річка – тече собі далі, вперед. Я живу, міняюся і ставлю цілі перед собою, Виходячи тепер виключно з власних потреб.
У творі ви показали типовий шлях подолання особистісної кризи: від руйнування через біль до відродження та нового розуміння себе. Кульмінацією стає момент "прозріння" - усвідомлення власної цінності ("Я люблю себе! Поважаю батьків!"). Це перехід від залежності до самостійності, від болю до мудрості. Фінальні рядки демонструють повне звільнення від минулого. Метафора "життя наче річка" символізує природний плин буття, а фраза про "власні потреби" означає здобуття внутрішньої свободи.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
