SITE LOGO
Вт, 08.09.2026, 03:04
Меню сайта
Наш опрос
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350
Главная » Комментарии пользователя [virchi]

Найдено комментариев: 4507
Показано комментариев: 121-150
Страницы: « 1 2 3 4 5 6 7 ... 150 151 »

avatar
0
4387 virchi • 09:46, 27.08.2025 [Лінк на твір]
Добрий день! 
Дякую за публікації віршів! 
Тільки прошу Вас ознайомитися з інформацією щодо регламенту публікацій на "Анумо..."
avatar
0
4386 virchi • 09:43, 27.08.2025 [Лінк на твір]
Це Ваше право, але ж чому Ви не читали перед реєстрацією на сайті правила? Там є посилання на регламент публікацій...
Ось лінк на правила, а ось лінк на статтю про регламент публікацій (це саме про кількість на тиждень віршів та результати обговорення цього питання). Ознайомтесь, бо може ще будуть якісь питання, а ви скажете, що проти того чи іншого на "Анумо..."
avatar
0
4385 virchi • 08:54, 24.08.2025 [Лінк на твір]
Так ніби ж обговорювали тут, що 18го ви опублікували декілька віршів і цього тижня вже не будете друкувати. Ви погодилися, але таки опублікували ще два...
happy
avatar
0
4384 virchi • 08:51, 24.08.2025 [Лінк на твір]
Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "Хай палають").
avatar
0
4383 virchi • 08:47, 24.08.2025 [Лінк на твір]
Ваш вірш підкреслює єднальну силу національного символу, який дає надію на Перемогу та підкреслює одвічний зв'язок між землею і народом.
avatar
0
4382 virchi • 16:29, 22.08.2025 [Лінк на твір]
Навіть у найкращих місцях душа тягнеться до рідної землі. Війна змусила людей залишити домівки, але серце залишається прив'язане до України.
Вірш схожий на голос української діаспори воєнного часу.
avatar
0
4381 virchi • 16:24, 22.08.2025 [Лінк на твір]
dankeshon
avatar
0
4380 virchi • 17:32, 21.08.2025 [Лінк на твір]
Так, треба школи відкривати, а не "оптимізувати", бо неосвіченим народом буде можновладцям легко маніпулювати
avatar
1
4379 virchi • 17:30, 21.08.2025 [Лінк на твір]
А й справді - мовчання може стати спілкуванням, якби це не парадоксально було. Та й найменший дотик може викликати "тисячі мурах". 
Там може бути, коли закоханий!
avatar
0
4378 virchi • 17:28, 21.08.2025 [Лінк на твір]
Інтимний ліричний вірш про глибокі почуття до коханої людини...
avatar
0
4377 virchi • 17:27, 21.08.2025 [Лінк на твір]
Маєте рацію: справжня віра має втілюватися у турботу про долю своєї землі і народу.
avatar
0
4376 virchi • 17:25, 21.08.2025 [Лінк на твір]
Молитовний вірш про духовний шлях з проханням показати дорогу до Бога іншим. А останній абзац, то є прекрасне звернення-побажання: 
Навіки щоб з Богом, поєдналися люди
Й порядна прийшла, прекрасна любов.
Робімо щоб лунало Боже слово всюди!
Й більше ніколи, не проливалася кров.
avatar
0
4375 virchi • 17:21, 21.08.2025 [Лінк на твір]
Схоже на молитовний вірш-заклик до активного життя у вірі. А сьогодні як раз і варто жити у молитві...
avatar
0
4374 virchi • 17:12, 21.08.2025 [Лінк на твір]
18го ви опублікували, якщо не помиляюся", 4 вірші, ще один - сьогодні. Цього тижня твори бажано не друкувати, бо за тиждень діє рекомендаційний ліміт, щоб інші користувачі встигли прочитати та і розмістити також власні твори
avatar
0
4373 virchi • 21:07, 15.08.2025 [Лінк на твір]
Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними стоїть страшний досвід війни...
avatar
0
4372 virchi • 21:03, 15.08.2025 [Лінк на твір]
Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!). Ви створили справжню казку про домашнього ласуна. Читаєш і одразу уявляєш цього пухнастого розбишаку, що господарює в холодильнику.
Мабуть, після всіх тих важких віршів про навколишнє ваша душа просила чогось світлого і доброго, так?
Єнот тут як символ простого домашнього щастя, коли найбільша проблема - це з'їдене варення. Дуже тепло написано!
avatar
0
4371 virchi • 20:59, 15.08.2025 [Лінк на твір]
Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
avatar
0
4370 virchi • 20:57, 15.08.2025 [Лінк на твір]
Вірш документує накопичену історичну травму народу. Це не просто емоційний вибух, а підсумок століть гноблення. Ви не приховує свого гніву - і маєте на це право після всього пережитого, як і всі українці...
avatar
0
4369 virchi • 20:55, 15.08.2025 [Лінк на твір]
Перечитав. Ніби усе гаразд із наголосами...  mellow
avatar
0
4368 virchi • 20:54, 15.08.2025 [Лінк на твір]
Також щодо наголосів не зрозумів. До речі, якщо не бажаєте вказати на помилки у коментарях до твору, можете написати автору у приватні повідомлення
avatar
1
4367 virchi • 14:07, 13.08.2025 [Лінк на твір]
Це зізнання у пристрасті, що торкається глибин душі. Але розуміємо, що відповіді на "і впевнено знати, що хочеш взаємно мене обіймати" поки немає...
avatar
1
4366 virchi • 14:02, 13.08.2025 [Лінк на твір]
Вірш - історія про те, як трагедія може стати початком знаходження справжньої, глибокої радості.
avatar
0
4365 virchi • 13:55, 13.08.2025 [Лінк на твір]
Пронизливий вірш про жахи нічної атаки, що розкриває глибину травми людей, їхню лють на російського фашиста-окупанта-ката та значимість Києва як серця нації, яке ворог намагається вбити.
avatar
0
4364 virchi • 13:51, 13.08.2025 [Лінк на твір]
Відчувається, що питання не повсякденне - обставини змушують думати про від'їзд. Але серце кричить проти.
про тих, хто навіть у найважчі часи не може покинути Батьківщину. Така вірність землі предків дорогого варта.
avatar
0
4363 virchi • 13:49, 13.08.2025 [Лінк на твір]
Точно підмітили - "сусід спостерігає, бо не їх вбивають". Поки горить не в їхньому дворі, можна спокійно дивитись збоку, а ще болісна правда про егоїзм міжнародної політики.
avatar
0
4362 virchi • 13:46, 13.08.2025 [Лінк на твір]
Людина розуміє - сама творець свого життя. Навіть якщо попередній малюнок не вдався, можна намалювати новий. Мудро і життєстверджувально!
avatar
0
4361 virchi • 13:45, 13.08.2025 [Лінк на твір]
Вірш про те, як любов може зробити людину безпорадною. Відверто, правдиво. Якщо чесно, то це про жіночу жертовність, але іноді з межуванням з мазохізмом. Терпінню може прийти кінець, але, подекуди кінець життю жінки від садиста (це коли образи теплять не лише словесні, а й тілесні є ушкодження).
avatar
0
4360 virchi • 13:42, 13.08.2025 [Лінк на твір]
Вірш про силу волі і здатність кардинально змінити життя. Респект за таку рішучість!  respect
avatar
0
4359 virchi • 13:40, 13.08.2025 [Лінк на твір]
"Життєві рани час не залікує" - маєте рацію. Ще давно писав у своєму вірші Ігор Муратов: "Простити - не значить забути, а добрість не є сліпота"
avatar
0
4358 virchi • 13:29, 13.08.2025 [Лінк на твір]
Місто, яке мало б процвітати, палає під ударами. Місто культури і краси російська наволоч майже щодня перетворює на руїни.
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Copyright MyCorp © 2026 Хостинг від uCoz