Просто не лишай мене на потім… Не чекай на Щастя, мов на шанс… Жодні потім, навіть в позолоті, Не втамують спраги спраглих нас… Ти вустами вуст не доцілуєш І учора так не обіймеш, Тільки те, що ти в цю мить цінуєш, Має сенс, який не має меж… Просто не лишай мене на завтра… Почуття в собі не відкладай… Пошуки взаємності – не мантра… Хочеш мати, зараз же віддай… Запитай у себе, що ти хочеш?… Згаявши, на час не нарікай… Бо на потім вже не напророчиш… То ж спросоння Щастя відшукай…
Саме так, Василю, люди дійсно в більшості не розуміють, скільки втрачають почуттів і відчуттів, все відкладаючи себе та інших на потім...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
1
