Обійму, мов пташину сполохану, Шепотітиму ніжні вірші, Не питатиму правду закохану, Всім єством пригорну до душі… Я з Тобою у такт трепетатиму І від змаху Твоєї руки У обіймах, неначе літатиму, Бо з Тобою – крилаті думки… Захоплюся п’янкими нектарами, Розчинюсь в ароматі духів, Захмелію духмяними чарами, Чистотою, без тіні гріхів… Мов ту квітку пахучу вдихатиму І плекатиму навіть шипи, І у щасті, і в горі кохатиму, Бо пульсує у серці: «Люби»… Я на Тебе ночами дивитимусь, Як на ту, заповітну зорю, І у місячнім сяйві я литимусь, Бо я мрію з Тобою, творю… Ти довірся теплу під зливою, Без вагань обери почуття І скажи мені: «Так, щасливою, Хочу бути усе Життя»…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.