Обійму, мов пташину сполохану, Шепотітиму ніжні вірші, Не питатиму правду закохану, Всім єством пригорну до душі… Я з Тобою у такт трепетатиму І від змаху Твоєї руки У обіймах, неначе літатиму, Бо з Тобою – крилаті думки… Захоплюся п’янкими нектарами, Розчинюсь в ароматі духів, Захмелію духмяними чарами, Чистотою, без тіні гріхів… Мов ту квітку пахучу вдихатиму І плекатиму навіть шипи, І у щасті, і в горі кохатиму, Бо пульсує у серці: «Люби»… Я на Тебе ночами дивитимусь, Як на ту, заповітну зорю, І у місячнім сяйві я литимусь, Бо я мрію з Тобою, творю… Ти довірся теплу під зливою, Без вагань обери почуття І скажи мені: «Так, щасливою, Хочу бути усе Життя»…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
1
