Тішите своїм поетичним словом, пані Наталю. По-осінньому трішечки тужливо але романтичність діалогу п'янить цим ароматом "стриманої упертості" і "скромної простоти".
Згадалися слова Сократа: Боже, скільки в світі є гарних речей, без яких я можу обійтися... Ось тільки йому було простіші, діти не обсідали і жінка не допікала...
Мабуть, все починається з Людини, а тоді вже все інше професіоналізм, законодавство... А коли людяність усувається на другорядні позиції, всі ці речі нездатні її замінити.