НАША УКРАЇНА, НАШ РАЙ!

Було це так давно, не всі про це і знають,

Втяглись в буденщину, то вже й не пам`ятають,

Що вся земля була сотворена людині,

Вправлялась Богом і жили в одній родині!

Єдине поле- разом сіяли ,орали,

Сім`єю хліб пекли, у згоді роздавали,

Були всі ситі ,і щасливі, і багаті,

Та все тісніш робилося в єдиній хаті.

Так якось віддаль спричинилася до діла,

Губився слух, творилась мова і ділила,

Ставало тяжче спілкуватись , будувати,

То вирішив Господь земельку роздавати.

Щоб кожний жив за мовою й своїм звичАєм,

То ж скликав всіх і наділилив чудовим краєм,

Щоб тут жили ,своє плекали і цінили,

Любили ближнього ,та щоб по правді жили.

Усі дістали те чого в душі бажали,

Найперші- кращі землі всі подіставали ,

Лиш українці запізнились ,бо на полі-

Коли ділилися, робіт було доволі!

Прийшли до Бога, щоб і їм дав шмат земельки,

Спитав Господь-Де ж ви були? Нема ні жменьки!

Ми працювали. Занедбаний був спільний край.

Всміхнувся Бог. За працю вашу ,вам дарую рай!