Колишнє виплило.
Пече.
Як свіжої біль рани.
Скільки літ-зим…
Не перейде,
Ніяк не перестане.
А усе, осене, це ти.
Своїми співчуттями
Розбурюєш в мені моє,
Щоб вилилось рядками.
Є такі речі, які дуже важко відпустити, навіть якщо вони вони болючі. Може, наступний вірш буде про те, чим Ви завдячуєте цим спогадам (окрім написання чудового вірша)?
Тримайтеся!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
Нічого, затерпне - і все буде добре 
