Колишнє виплило.
Пече.
Як свіжої біль рани.
Скільки літ-зим…
Не перейде,
Ніяк не перестане.
А усе, осене, це ти.
Своїми співчуттями
Розбурюєш в мені моє,
Щоб вилилось рядками.
Є такі речі, які дуже важко відпустити, навіть якщо вони вони болючі. Може, наступний вірш буде про те, чим Ви завдячуєте цим спогадам (окрім написання чудового вірша)?
Тримайтеся!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Я не згоден з вашою політикою, бо кожен би мав право писати, якщо має що. Але, у знак протесту, на вашому сайті мене не буде 1 місяць: нащо вам вірші, переклади, новини, реліґійні нас
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль