Можливо, Ви маєте рацію, назвавши цей твір актуальним на сьогодні, адже наша теперішня молодь живе вільно сімейно - статевими стосунками, називаючи це цивільним шлюбом, де часом важко стверджувати це пара чи ні, то ж говорити про велику любов не приходиться. Дякую!
Кожна людина - неповторна. Кожна живе у своєму світі, який творить сама для себе і бачить своїми очима. Використовує свій емоційний стан в міру своїх можливостей і обдарування. Однодумців об'єднує якась одна важлива тема, як соціальна чи загальнодержавна, а в поезії однодумці, майже неможливі. Є ось такі, як Ви толерантні особи, за що Вам щиро дякую!
Саме так,п.Василю. Тут описане одномоментне наше життя, яке настигло пару в якийсь певний час, але час не стоїть на місці, а з ним і наше життя, воно змінюється часом до не пізнавальності, і ми, як актори, вчимося любити, прощати, забувати... Дякую!
Буває, що і без причин, і це убиває партнера, але і описані мною події теж не завжди закінчуються розводом. Люди одумуються і продовжують жити парою. Дякую за коментар і репутацію!
Знаєте,п.Ірино, наш світ дуже загадковий і казати, або, або я б не наважилася. Один приклад із життя. Молодими покохали, поженилися. Народилася дитина. Розійшлися на 12 літ, а тепер знову зійшлися і народили другу дитину. По розповідях тієї жінки, то у них замолоду не було такої любові, як зараз. Як тут оцінити, була пристрасть чи любов? Дякую, що читаєте і коментуєте!