ПОСМІХАЙСЯ ВНУЧЕЧКА МОЯ
ПОСМІХАЙСЯ ВНУЧЕЧКА МОЯ
Посміхайся рідна внучечка моя,
Розквітай мов квітка сонечком світи.
Ніжна в серці світла посмішка твоя,
Дар ласкавий, від святої доброти.
Що в душі рясніє, зріє і росте,
Потішає серце - сили додає,
На відраду має сяйво золоте,
Що на радість, знову сонечком стає.
Посміхайся ти - чисто і прозоро,
Гомінка, щаслива, нескінченно раз.
Усміх твій, чар і диво світ з узором,
Вісником блаженним зігріває нас.
Хай проснеться він прокладе дорогу,
Хай в зіницях щастя, усміхом сія
Зустрічай його - радо на догоду,
Хай твоя стежина - сонцем возсія.
Додав: Davudenko (07.10.2015)
| Автор: © Іван Давиденко
Розміщено на сторінці : Давиденко Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1403 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА