Ви напевне щось пропустили, бо в кінці я зробила пояснення цього слова. Це діалектика місцевості де я зростала, а Ваші коментарі - це наше спілкування, яке мене дуже тішить. Щиро Вам дякую!
Всі молитви до Бога в тривозі... На колінах і дітки малі, Бо нещастя у нас на порозі, Бо наш завтрашній день у імлі... - Поможи нам о, Боже Великий, Зберегти наш замучений край... Просим всі Тебе наш, Сонцеликий, Вічний Боже, все зло покарай!
Всі молитви до Бога в тривозі... На колінах і дітки малі, Бо нещастя у нас на порозі, Бо наш завтрашній день у імлі... - Поможи нам о, Боже Великий, Зберегти наш замучений край... Просим всі Тебе наш, Сонцеликий, Вічний Боже, все зло покарай!
Слова пісні дуже позитивні, чіпають душу, і дай, Боже, щоб і мелодія була такою ж легкою і прозорою. Сумую з іншого приводу, бо прекрасно розумію, що не так уже все добре, на сьогоднішній день в цьому славному місті, як і в багатьох містах нашої України.
Дорогий пане, прочитала всі п'ять частин Вашого реферату. Я почула Вашу думку і повністю Вас підтримую. В кожного із нас є душа, а це - частинка Бога, яка нам дарована даром і під-власна тільки Богу, а не владі, а ще в кожного із нас є вілне право вибору, яким ми користуємося щохвилини, то ж маємо усвідомлювати відповідальність за свій вибір, а надто зараз...
Добрий вірш тільки в закінченні хотілося б ясності, бо щось не зрозуміло чи насправді, ти - робот, чи ти не знаєш, що це робот...якось так..., чи просто я щось не розумію...
Рада вітати Вас,п.Ксеню, на нашому сайті! Дуже радує, що молоде покоління висловлюється своєю рідною, та ще й на такі теми. Так душа кричить і серце плаче, і не можна підібрати слів, щоб висловити свій гнів і біль, та не забувайте,п.Ксеніє, що вірш - поезія, яка має свої правила до яких, надіюся, Ви будете придивлятися і прислухатися, а наразі ставлю авансом
Є надія... сіли за стіл переговорів, крига скресла. Тепер би не сполохати цього перемир'я і не наробити нової ще гіршої біди... Правда Ваша, хочеться миру і щасливого життя.
Найкраще всім - не воювати, А справу словом розв'язати, І втілити слова у діло, Щоби життя знов закипіло. Щоб діяли людські закони, А краще Божії канони... Створити рідкісні загони, Щоби зігнати всі "дракони", І буде в нас тоді Європа, Й відкриються гостям ворота...
Таку затишну картинку Ви намалювали у своєму вірші, що серце радіє і надія оживає, що ось-ось всі неполадки закінчаться і, мабуть, цієї юшки на всіх не вистачить...Думаю, краще буде написати - даруючи водичці холодок.
Я теж обурена тією владою, бо це тільки завдяки їй таке твориться у нашій країні, а все тому, що вона встановлює свої злодійські закони. Де закон простого люду? Де те право? Де те чудо? Щоб почули всіх і всюди, Щоб жили пристойно люди, Щоб держава розвивалась І людину поважала, А не купку можновладців; Ненажер, лжеців, ерзаців.
Так, мусимо здобути перемогу, але тільки за допомогою твердого і розумного слова, а не безладу і втратою синів, бо наша історія полита кров'ю повинна нас чогось навчити... Дякую,п.Наталю!
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('