А я була щаслива!
Я йшла житами- рада і щаслива, Збирала в жмені промені добра, Ще молода, казали всі- вродлива, Мов мак у полі , молодість цвіла. Сміялось сонце, цілувало в щічки, Я личко підставляла- нa, цілуй! А між житами пурхали синички- Кругом краса, хоч сядь i намалюй. Тихенько на плече спустивь метелик, Тріпоче крильцями, зараз зловлю. Я була певна, прилетів ангелик, Щоб стежку не згубила я свою. Хотілося його в долоню взяти, Додому нести, для себе залишить. Рухнулась... Пусто... Я в своїй кімнаті... Це був лиш сон. На дворі сніг летить...
Додав: Таля (27.01.2014)
| Автор: © Наталя Буняк
Розміщено на сторінці : Життя... , Буняк Наталя
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1888 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА