А я була щаслива!
Я йшла житами- рада і щаслива, Збирала в жмені промені добра, Ще молода, казали всі- вродлива, Мов мак у полі , молодість цвіла. Сміялось сонце, цілувало в щічки, Я личко підставляла- нa, цілуй! А між житами пурхали синички- Кругом краса, хоч сядь i намалюй. Тихенько на плече спустивь метелик, Тріпоче крильцями, зараз зловлю. Я була певна, прилетів ангелик, Щоб стежку не згубила я свою. Хотілося його в долоню взяти, Додому нести, для себе залишить. Рухнулась... Пусто... Я в своїй кімнаті... Це був лиш сон. На дворі сніг летить...
Додав: Таля (27.01.2014)
| Автор: © Наталя Буняк
Розміщено на сторінці : Життя... , Буняк Наталя
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1894 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА