"Тут все життя пройшло чарівним сномІ лиш для мене так співають солов"ї!І кущ калини під моїм вікномЧарує мою душу й радує її." Чудовий Посульський край, як і вся наша Україна.
Тільки назву прочитала і відразу сплила на думку Антоніна Матвієнко, якою безмежно захоплююся, як і Ніною Матвієнко. У неї є пісня "Злива і полум'я" і також, як Ваш вірш, у двох тональностях. З такими чуттєвими словами, либонь, пісня звучить чудово...
Сподобалось, п.Флоро, тільки чомусь мені не вистачає закінчення, як на мій погляд, наприклад: Окраплені росою На світанні... але я висловлюю тільки свою думку. Автор має право на свій варіант.
Мені дуже сподобався вірш своїми образами і метафорами, тільки чомусь напрягає "могорич". Знаю, від нього теж літають, але закінчення бачиться таким: Мені б того, як марево, дощу... але то тільки моя суб'єктивна думка, рішення за автором.
Рідні наші депутати Треба вже закон приймати. Не податок на свиней, А рятунок для людей, Бо дієти стане мало, як іщезне свинне сало. Прийміть цінні відкриття Для покращення життя, Бо не видно кінця краю Обіцянок з водограю. Рада стала, як клоака, Не виживе і собака...
Мені сподобався вірш. Від нього пахнуло навіть не гаївкою, а зеленими святами, де вишиванки, віночки, спіднички, хоч "чаші бруньок" свідчать таки про весну.Для мене новим є вислів "до неб голови",бо завжди якось думала, що небо одне.
Я пишаюся Вашою силою волі і великодушністю, бо так може поступити тільки сильна і мудра жінка. А знаєте, що світові вчені дойшли висновку, ніби-то нашій жіночій статі нічого не загрожує, а чоловіча хромосома катастрофічно скорочується і чоловічій статі загрожує вимирання, то ж давайте їх берегти...
Пані Роксолано! Я знаю, що Ви розумна жінка, мудра мама і з Вашим словарним запасом Вам адвокатів не треба, і знаєте є така народна мудрість: Де двоє чубляться - третій не лізь. На мій погляд вже все сказано і ще раз пересипати з пустого в порожнє, немає сенсу. Я з великою повагою відношуся до всіх членів сайту і бажаю, лиш одного, світла, добра і любові. Наш небесний Отець прощає нам набагато більші провини, то ж і ми вчімося прощати, вчімося любити! З повагою.