Мені дуже сподобався вірш своїми образами і метафорами, тільки чомусь напрягає "могорич". Знаю, від нього теж літають, але закінчення бачиться таким: Мені б того, як марево, дощу... але то тільки моя суб'єктивна думка, рішення за автором.
Рідні наші депутати Треба вже закон приймати. Не податок на свиней, А рятунок для людей, Бо дієти стане мало, як іщезне свинне сало. Прийміть цінні відкриття Для покращення життя, Бо не видно кінця краю Обіцянок з водограю. Рада стала, як клоака, Не виживе і собака...
Мені сподобався вірш. Від нього пахнуло навіть не гаївкою, а зеленими святами, де вишиванки, віночки, спіднички, хоч "чаші бруньок" свідчать таки про весну.Для мене новим є вислів "до неб голови",бо завжди якось думала, що небо одне.
Я пишаюся Вашою силою волі і великодушністю, бо так може поступити тільки сильна і мудра жінка. А знаєте, що світові вчені дойшли висновку, ніби-то нашій жіночій статі нічого не загрожує, а чоловіча хромосома катастрофічно скорочується і чоловічій статі загрожує вимирання, то ж давайте їх берегти...
Пані Роксолано! Я знаю, що Ви розумна жінка, мудра мама і з Вашим словарним запасом Вам адвокатів не треба, і знаєте є така народна мудрість: Де двоє чубляться - третій не лізь. На мій погляд вже все сказано і ще раз пересипати з пустого в порожнє, немає сенсу. Я з великою повагою відношуся до всіх членів сайту і бажаю, лиш одного, світла, добра і любові. Наш небесний Отець прощає нам набагато більші провини, то ж і ми вчімося прощати, вчімося любити! З повагою.
Рада вітати Вас,п.Володимире, на нашому сайті. Прочитала Ваші вірші і відпочила серцем на хвилях Вашої емоційності і позитиву, але в поезії, як і житті є свої правила яких треба дотримуватись. Пропоную розпочати із розміру. http://www.poetryclub.com.ua/check_ritm1.php Успіху і наснаги!
Я прекрасно все розумію,п.Роксолано, і дуже ціную Вашу думку, але є речі, які трапляються навіть з іменитими людьми, щось дається, а щось ні, куди вже мені братись?... Вдячна за турботу!
Те, що я можу, з Божою поміччю,п.Роксолано, я викладаю на сайт, і погодьтеся, не кожному дано писати так як Ви, та й не ставлю я перед собою такої цілі, а більше схиляюся до народної мови, до тої мови, якою говорить і добре розуміє "маленька" людина, без якої не обходяться ні великі казнокради, ні великі мудреці. Дякую за коментар!
"крильми котили писанку планети, живили ранки звільженими росами... i нині їх лелечимо, і просимо" Не перестаю дивуватися Вашому словотворенню з цікавими метафорами і насиченими образами.
Дуже сподобалися Ваші оповідання. Я так зачиталася ними, що на кухні стався конфуз зі сковорідкою, але ж хіба можна відірватися від подачі такого матеріалу? Класно! щодо "піду", що засвітилося у коментарі, то навіть і думати не смійте, бо я вже і не уявляю сайту без Вас. Давайте будемо підтримувати Канон Вічності гамонії цілого і його частин. З повагою.