Рада вітати Вас,п.Володимире, на нашому сайті. Прочитала Ваші вірші і відпочила серцем на хвилях Вашої емоційності і позитиву, але в поезії, як і житті є свої правила яких треба дотримуватись. Пропоную розпочати із розміру. http://www.poetryclub.com.ua/check_ritm1.php Успіху і наснаги!
Я прекрасно все розумію,п.Роксолано, і дуже ціную Вашу думку, але є речі, які трапляються навіть з іменитими людьми, щось дається, а щось ні, куди вже мені братись?... Вдячна за турботу!
Те, що я можу, з Божою поміччю,п.Роксолано, я викладаю на сайт, і погодьтеся, не кожному дано писати так як Ви, та й не ставлю я перед собою такої цілі, а більше схиляюся до народної мови, до тої мови, якою говорить і добре розуміє "маленька" людина, без якої не обходяться ні великі казнокради, ні великі мудреці. Дякую за коментар!
"крильми котили писанку планети, живили ранки звільженими росами... i нині їх лелечимо, і просимо" Не перестаю дивуватися Вашому словотворенню з цікавими метафорами і насиченими образами.
Дуже сподобалися Ваші оповідання. Я так зачиталася ними, що на кухні стався конфуз зі сковорідкою, але ж хіба можна відірватися від подачі такого матеріалу? Класно! щодо "піду", що засвітилося у коментарі, то навіть і думати не смійте, бо я вже і не уявляю сайту без Вас. Давайте будемо підтримувати Канон Вічності гамонії цілого і його частин. З повагою.
Пані Ірино, мені сподобалося Ваше філософське бачення нашого суспільного життя. Можу посперечатися, щодо душі- весни, бо приходить вона не сіра і сумна, а сліпучо-чистою, але це Ваше бачення чи емоційний стан в процесі творіння, і я його сприймаю таким як є, а ось віра, дійсно, ніби випаровує під впливом життєвого марнославства. "замилюємо зараз тихе зло, життя печем з неякісного тіста." В десятку!)))
Не заперечую, можливо, ноти зроблять свою справу, але мене вразили ось ці слова:"Самотній вовкулака, тамуєш біль," "Цілуєш ніжні руки, смакуєш мить. " КЛАС)))))
Ну, Юрію Олесандровичу, Ви напевно жартуєте! Куди мені братися до С.Руданського... Я маленька, скромна римувальниця на що спромоглася, те й виложила на сайт. Все, що кипить у душі час від часу лягає на папір ось такими, може, не зовсім вдалими рядками, але я їх ні в кого не позичаю, вони мої...Правду кажучи, я не дуже люблю, як я їх називаю " неповних" слів -залишивсь, адже побитий чи битий значення рядочка не змінює, зате, залишився - слово знатне. Дуже Вам дякую за коментар.
О, як би я цього покращення хотіла, я так давно чекаю... Погоджуюся з Вами - не хлібом єдиним живе людина, але кожен живе як хоче і насильно насадити йому свою точку зору - неможливо. Дуже рада, що Ви погоджуєтесь з моїм баченням соціальної проблеми. Думаю,п.Маріє, що Ви маєте рацію, пропонуючи жити по-Божому, бо тільки ті, що думають і живуть, серцем і душею мають шанс на спасіння, не потрібні Богові земні надбання, Йому потрібна чиста і добра душа. Вірити треба завжди, при любих обставинах, бо як у пісні - Без віри не можна жити, нікого не можна любить! Щиро Вам вдячна за коментар. З повагою.
Все життя ми запам'ятовуємо чи відшукуємо у своїй пам'яті щось, чи про когось, а тим більше, якщо людина лишила такий глибокий слід. Я, наприклад, також не забуваю свою першу вчительку, інша справа як написаний вірш? Мені здалося, що це проза записана в рядочок, щоб вона стала віршем то треба ще добре попрацювати. З повагою.
Мені також подобається цей вірш і я вже давно зробила переклад, але все якось ненаважувалася його виставити, тепер можу сміло в коментарі показати що у мене вийшло, бо у Вашому, вибачте, але мені чомусь не вистачає духу Ахматової.
Подумаєш, важна робота,- Життя безтурботне моє: Підслухати в музиці ноти Й подать жартома за своє.
Чиєсь життєрадісне скерцо Укласти в рядковий наплив Поклястися, що бідне серце Так стогне поміж катма нив.
А після підслухати в лісі, У сосен, мовчальниць століть, Ще поки димчаста завіса Туману увсюди стоїть.
Наліво беру і направо, І навіть не чую вини, В життя лицемірного мало, Найбільше беру – з тишини.
Гарний вірш,п.Лесю, але дуже сумний. Перечитую і така вже весна вийшла немічна та слаба, що сльози навертаються, може, навпаки - весна з шаленним буйством пробирається до наших місць, б'є температурним режимом, розливає води, визиває грози, доречі, у нас на півдні цвітуть абрикоси.
Мені також кинувся в очі цей русизм і я подумвла, що поданий вірш російською мовою, але ні... Вірш мені сподобався, а цю лінійку, на Ваш розсуд, я б написала так: Як хочете, втямки я не візьму, Що дух народу справді вже помер.
Темою вірш дуже гарний, а технічно трохи розбалансований, бо відразу і поразку- не є рима, можливо краще було б так: Не сприймай ці кроки за образу. Ну тривоги і дорогу легко виправити, а ось у закінченні збігаються аж три приголосних, якщо збіг двох - допускається, то три занадто. Може так: Понесуть обох водовороти, але це тільки сугубо моя думка, рішення за автором.
Я цілком погоджуюся і підтримую,п.Тетяну, а ще хочу додати, що внески можуть виражатися в таких числах 20-50грн хто скільки зможе, але не менше 20грн, бо для розвитку сайту вони будуть не зайвими.
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('