Обман
Неначе сіль на
низку стиглих ран,
Мені неправда, слів
твоїх обман,
Невпевненість
опущених зіниць
Ховає океани
таємниць.
Не прозвучали
головні слова,
Скажи мені, чи
щирість ще жива,
Чи в купках
недоказаних розмов
Не залишилась
віддана любов?
Брехня красива, мов
солодкий дим,
Я так не хочу
обкуритись ним,
Ти роздягнись
відвертістю вночі,
Дістань з глибин
думок нові ключі,
Якими розімкни себе
саму,
Забудь про рамки,
маски та табу,
Віддай себе без
решти, до кінця,
З’єднай в одне
закохані серця.
Я здатен відчувати
твою біль,
Мені відкритись
ризикни, зумій,
Усміхнена, та очі –
ріки сліз,
Печаль твоя завжди
з тобою скрізь.
Довір мені секрети
головні,
Не дай померти в
сутінках брехні,
Бо слово різне,
часом і гірке,
Ти розкажи мені
усе, як є.
|