ОБМАН

Обман

Неначе сіль на низку стиглих ран,

Мені неправда, слів твоїх обман,

Невпевненість опущених зіниць

Ховає океани таємниць.

Не прозвучали головні слова,

Скажи мені, чи щирість ще жива,

Чи в купках недоказаних розмов

Не залишилась віддана любов?

Брехня красива, мов солодкий дим,

Я так не хочу обкуритись ним,

Ти роздягнись відвертістю вночі,

Дістань з глибин думок нові ключі,

Якими розімкни себе саму,

Забудь про рамки, маски та табу,

Віддай себе без решти, до кінця,

З’єднай в одне закохані серця.

Я здатен відчувати твою біль,

Мені відкритись ризикни, зумій,

Усміхнена, та очі – ріки сліз,

Печаль твоя завжди з тобою скрізь.

Довір мені секрети головні,

Не дай померти в сутінках брехні,

Бо слово різне, часом і гірке,

Ти розкажи мені усе, як є.