Вірш душевного болю і страждання, вірності і пам'яті...болісний вірш. Одне зауваження, небо - жалобі не є римою, може, так: Вернись! Люблю! Не залишай! Не треба!!!, але то всього лиш моя об'єктивна думка, а Ваше право, як написати.
Дуже гарно, щемно і ностальгічно! В пам'яті читача малюються свої села, вулиці і провулки з їхніми старожилами, і душа переповнюється добром до рідної землі. Всього найкращого! З повагою.
Уклінно дякую, як сину, Що у важку мою годину Підставив ти своє плече! Хай біль тебе не обпече Ніколи і твою родину, І хай любов твоя до згину Гарцює в серці без зупину Сповита в радості добром! З поклоном б'ю тобі чолом!