Щиро вітаю переможців конкурсу і щоб не ділити третє місце, я готова віддати його молодому перспективному автору не одного твору (на конкурсі)п. Івану Добруцькому, і побажати натхнення в його прекрасній творчості. Погоджуюся з п.Василем, шодо ідей 6-го конкурсу і готова до обговорення.
З болем у серці написані ці слова. Люди з різними характерами, тому дивуватись не приходиться... Закінчення, можливо так, звучатиме краще: І ні в Карпатах, й по-над Сян... Їм предків не шукати В могилах, на яких бур’ян... Їм ця земля - не мати... але це тільки моя субєктивна думка, а вирішувати автору. Сподобалось!
Щиро дякую,п.Наталю! Хочеться сказати людям, що біда вже на порозі, щоб зупинилися в своїх пристрастях, а своїми словами не виходить, а тут так ясно...
У цей складний для Землі час не чують люди не тільки шепоту, а й гучного бубна і все виглядає так, як писав Шевченко: "Неначе люди подуріли, Німі на нанщину ідуть І діточок своїх ведуть!.."
З-під Вашого пера, п.Наталю, виходить один позитив, навіть така затяжна весна у Вас - дівчинка русява, ластівка привітна і зима кидає сріблом, що значить майстер своєї справи. Дуже гарно!
Складається враження, що Ваші думки народжуються вже у римованих фразах, а Ви їх тільки записуєте. Може, це не погано, може, Ви знайшли новий стиль, але це покаже тільки час. Тема вірша, як завжди хвилююча і емоційна.
Гарний, позитивний вірш,п.Іване, тільки останній катрен, ніби з другого вірша, бо коли читаєш вимальовується картинка, зібралися друзі чи однокласники і вийшли на природу вклонились, торкнули, умили, а в останньому катрені вже всі кудись зникли, залишилась тільки природа.
Гарно, п.Оксано, сподобалось, тільки у рядочку: "Не потонуть в життєвому потоці" наголос трошки підвів, здається краще буде - бо потонула чи вже потонула у життєвому потоці... або другий задум.
Нема нічого кращого ніж оригінал, тому він і подається з перекладом і, мабуть, тому люди вивчають мови, щоб мати змогу читати твори в оригіналі. Моя мета була показати, що є така поема і може, комусь захочеться її перечитати, а можливо, хтось почув про це вперше. Дякую,п.Ірино, що приєдналися.
Лиш на землі біжать роки, Міняючи життя зими і літа, Але незмінно навіки, Бог володіє вдачею поета; В бажанні слухатись Вітця, Пізнає інший свою долю, Прийме небесного гінця, Щоб передати Божу Волю.
Можливо,п.Ірино... В кожного свої погляди на релігію та віру і свої переконання у добро і зло, священники такі ж люди... думаю, не слід стригти всіх під одну гребінку...між ними є чесні служителі Бога. Добра Вам і світла!
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('