В нашому віці, мабуть, у всіх ці проблеми. Я свою проблему з ШКТ вирішила лінексом і еспумізаном. Голод - це добре, але треба пам*ятати, що ми люди матеріальні і якщо довго не поступатиме енергії( в нашому випадку їди) то лабораторія яка є в кожного із нас почне переробляти свої клітини, тобто поїдати себе самого. Робимо висновок: голод добре на короткий час. Щодо ношпи то скажу так - це долікарська допомога. Випили ношпу, щоб зняти біль і йдемо до лікаря, або викликаємо додому, а лікуватися нею нема резону. Не дивуйтеся я 36 років пропрацювала фармацевтом і дещо в цьому розумію. Вам і правда треба знати свій діагноз, що насліпо не лічитися, але рекомендовані мною ліки не зашкодять навіть новонародженим. Бажаю успіху в лікуванні і пошуках лікаря.
Я зіткнулася з такою ж проблемою. Мій сімейний лікар дочасно вийшов на пенсію, але, на моє щастя, в іншого терапевта ще залишалося декілька вільних місць, то мені пощастило бути в його "гаремі". Нам підтоптаним взагалі щораз стає все складніше і важче. Ось недавно мала проблему із животом. Не знаю чи то підшлункова розгулялася, чи кишківник, чи грижі (дві) ніяк не поділять мого нутра, але боліло страшно. Піднялася температура, не можу ні їсти, ні пити і таке безсилля, що звестися з ліжка не можу, а тут мені ще наговорили, що ковід може себе так проявляти, то я давай дзвонити до сімейного, що робити? Доктор сказав, що мені треба шукати чи нема запалення, тобто робити узд чи рентген. Легко сказати та тяжко зробити. Я йому кажу, що чула через телевізор, що є спеціальні бригади у яких є експрес тести і вони можуть визначити чи є той ковід, а він, сміючись у трубку, й каже: - Ну, якщо ви знаєте, то визивайте скору. От вам і вся порада, і порятунок.
Підтримую Вас у бажанні нести добро у світ, бо у Вселенній є всього в достатку і вона щиро відповідає на наші запити. Наприклад, якщо всім народом стогнати, скаржитися на життя, на владу довгий час, то Вселенна сприйме це як наше найцінніше бажання і буде просто посилати нам це бажання, тому ми дійсно повинні слідкувати за своїми словами, щоб у них не було зла, а тільки добро. З повагою Чумак.
"Так, чоловіки п'ють, але, що найцікавіше, що не вони у цьому винні- горілка/спиртне існували ще до їхнього народження." Гм... цікаве твердження і звучить, як виправдовування відразу всіх чоловіків. Ви мені нагадали одну стару побрехеньку. Питають у свекрухи: - Хто винен, що робота не зроблена? - Невістка - відповідає свекруха. - Але ж її й дома нема- кажуть свекрусі. - А он її плахта висить - гримає зла свекруха. Горілка, дорогий пане - це товар, а по скільки на цей товар є попит його будуть випускати, а пити чи не пити - справа кожного, та не кожен з цим випробовуванням може справитись.
Не старіють душею ветерани...пам*ятаєте цю пісню? Змінюються материки, природа, покоління, а людська натура завжди хоче бути молодою, тому нагадаю Вам ще одну пісню. "Старость меня дома не застанет, я в дороге, я в пути"
Змінився світ,п.Василю. Після гітлерівської навали люди розслабилися, відкрили границі, перемішалися нації, забули за свій рід, свавілля по всьому світі, але все може закінчитися дуже плачевно, бо путінський режим піднімає свою голову і зазіхає на той світ, принаймні на Україну і Європу, і приходиться знову закривати границі, і все повертається на круги своя. З повагою Чумак.
Тема Вашого вірша - ціла філософія життя. Ви мені нагадали одну таку філософську реальність із мого життя. Колись я працювала зав. відділом у Лаборреактиви (був такий магазин) і був у мене один із помічників, який точно підпадав під характеристику Вашого вірша. Батько його був професором, мати вчителька, а він, будучи одинаком, притримувався, як Ви пишете, вільного життя. Був чемний, чесний, вихований, начитаний (батьки все ж постаралися), а він, досягнувши повноліття , став повністю вільним, не женився (навіщо пута), працював де і як хотів, і пив без міри. До кінця робочого дня був невпізнаний. Ось, як людина може розцінювати свою волю.
Україні Бог дає силу завдяки саме таким людям, як Ви, п. Василю. Бо часи змінюються, політики змінюються, Україна, мов та лебідка з пораненим крилом, злетіти не може, але й помирати не хоче, от в такі хвилини їй і потрібні такі люди сильні духом. З повагою.
Скрутні часи, що тут скажеш...Розділила я Ваш вірш на дві половини. Першу схвалюю і розумію, а другу, від слова "трунок" ну хоч вбийте не розумію, адже це і є порятунок, чи як Ви собі уявляєте цей порятунок???
Гарно, ніби пройшлися по біблійних цінностях. Настанови прекрасні і можна б їх виконувати якби не втручалися сили зла які руйнують все, що пов*язане з життям людини. З повагою.
Дуже Вам дякую за такий цікавий коментар. Вибачте, але "варуватися" я вперше чую, а мені вже за 70, та й Ви самі кажете, що воно призабуте. Якщо для мене це відкриття, то що тоді казати молодшим, а менжуватися, думаю, зрозуміло всім. Навіщо ж опускатися до фені, адже є й інші поняття - страх, переживання, хоч тим, що не хочуть вакцинуватися, я б залишила саме цей варіант. З повагою.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('